З метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України завідувач сектору культурно-просвітницької роботи науково-технічної бібліотеки Вороніна Вікторія Сергіївна провела інформаційну годину «Від Майдану до АТО» для студентів груп АМ-18-1, АМ-18-2, ТР-18-1.

«Єднаймо душі словом Кобзаря» – під такою назвою відбувся загальноуніверситетський конкурс читців поетичних творів Тараса Шевченка, приурочений 205-ій річниці від дня його народження. Його метою було побачити і зрозуміти, як сприймають і читають поезію Кобзаря студенти, наскільки вона їм близька і цікава.

9 березня відзначаємо 205-ту річницю від дня народження Т. Г. Шевченка – поета, художника, Вчителя і Пророка України. Волею Бога та історії Шевченко, поєднаний з Україною, вбираючи в себе новий досвід народу, росте й розвивається в часі. Здається, ніби ми все про нього знаємо, все розуміємо, проте кожен раз, відкриваючи «Кобзар», переживаємо безліч нових почуттів.

Найголовніше в творах Шевченка - безмежна любов до свого знедоленого народу. Письменник залишив нам «Заповіт», «Молитву», «І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм..» та інші безсмертні твори, якими вимолював добру долю для кожного наступного покоління українців. За дослідженням Я. Гояна «Молитву» поет писав три дні (24, 25, 27) травня 1860 року, складається вона з тридцяти трьох рядків, в кожній строфі по три рядки.

Заклик Шевченка: «Борітеся-поборете, Вам Бог помагає! За вас правда, за вас сила І воля святая!» став символом Євромайдану.

«Пішов у синє небо він» – під такою назвою у приміщенні конференц-залу науково-технічної бібліотеки університету відбувся літературно-музичний вечір, присвячений 70-річчю від дня народження композитора-основоположника української естрадної музики, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, Героя України – Володимира Івасюка.

Захід організували і провели завідувач відділу обслуговування користувачів Яремійчук Л.М., завідувач сектору культурно-просвітницької роботи Вороніна В.С. спільно з студентами гр. ОП-18-1 Озар Анною і Рогів Аліною, гр. ІС-18-1 Коропецькою Юлією, Долібою Лілією, Навроцькою Іриною.

21 лютого світове співтовариство відзначає Міжнародний день рідної мови. Це день «підтримки мовного та культурного різноманіття та багатомовності», що був проголошений на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО. Ініціатива святкування спрямована на визнання всіх мов рівними, оскільки кожна з них представляє живу спадщину, яку варто оберігати. В Україні це свято пише свою історію, адже сама проблема української мови на наших землях нараховує кілька століть. Рідна мова – це неоціненне духовне багатство, з яким народ живе, передаючи із покоління в покоління мудрість, славу, культуру і традиції. Наша мова всім світом визнана як одна з наймелодійніших мов, бо увібрала в себе гомін полів, лісів і морів нашої України. Рідна мово! Який тернистий шлях довелося пройти тобі у своєму розвитку, скільки заборон витерпіти, яку мученицьку, але величну долю вистраждати. Для кожної людини її рідна мова була і залишається найдорожчою у світі, бо саме вона визначає пам'ять народу в історичному і цивілізаційному часі. Бо чого ж ми варті в світі без рідної мови? Вона є скарбницею народних духовних надбань, оберегом наших звичаїв і традицій, запорукою інтелектуального розвитку і поступу у загальнолюдському житті.

Щорічно 20 лютого Україна вшановує пам’ять Героїв Небесної Сотні. Трагічні події зимових днів 2014 року сколихнули всю Україну. Три чорні дні забрали життя у кращих представників нації. Тисячі поранених і майже 100 людей було вбито снайперами та бійцями спецпідрозділів міліції. Серед них – науковці, викладачі, студенти, вчителі, громадські активісти. Ця «Небесна Сотня» своїм життям викупила свободу для мільйонів українців і дала шанс збудувати нову демократичну правову державу. Ці люди змусили нас подивитися на життя зовсім по-іншому і своїм прикладом показали, як треба любити свою країну та свій народ. Кожен з них здійснив особистий подвиг – віддав найцінніше – своє життя заради нової України. Ми не маємо морального права забувати ті сумні дні 2014 року, коли від напруги закипала в жилах кров, коли в ім’я віри і правди один за одним падали від куль майданівці, аби прорости в наших серцях червоними квітами пам’яті.

Крути, 29 січня 1918 року… Символ героїзму та відданості нашого юнацтва і одна з найтрагічніших сторінок української історії. Більш ніж сто років тому на залізничній станції Крути, що на Чернігівщині, відбувся бій між підрозділом російської Червоної гвардії та бійців Студентського куреня Січових Стрільців. В нерівній битві полягло 300 юних захисників, які, не дивлячись ні на що, мужньо відбивали атаки ворога, не залишаючи своїх позицій.

Життєво важливе значення сьогодні має проблема формування національної інтелігенції й удосконалення професійної освіти. Прагнення України увійти до європейського співтовариства, подальше зміцнення економічних і культурних зв’язків між країнами, розвиток технологій обумовлюють підвищення єфективності професійної підготовки, виховання національної інтелігенції.

Розвиток країн з ринковою економікою обумовлює велику увагу до сфери їх економічної взаємодії.
Зростаюча глобалізація світової економіки, ускладнення і взаємопереплетення господарських процесів спонукають до пошуків нових шляхів і засобів щодо збереження національних інтересів на світовому ринку. Саме тому, в умовах ринкової трансформації економіки посилюється увага до сфери міжнародних економічних відносин. Функціонування економіки України за умов поступової інтеграції до світового економічного простору потребує підготовки фахівців, які були б здатні до переосмислення сучасних господарських реалій, вироблення нових підходів до аналізу трансформаційних процесів, виходячи із загальноцивілізованих засад еволюції світової економіки. З цією метою в читальному залі технічних та гуманітарних наук (ІІ пов., к.23) організовано книжкову виставку «Економіка та економічні відносини в сучасному світі». Запрошуємо всіх бажаючих до перегляду виставки.

Минуло більш ніж століття відтоді, як на залізничній станції Крути, що на Чернігівщині, відбувся бій між підрозділом російської Червоної гвардії та загоном київських курсантів і козаків «Вільного козацтва». П’ятигодинне протистояння дало результат. Оборонці УНР призупинили наступ і виграли дорогоцінні чотири доби. Цього було достатньо, щоб укласти Брест-Литовський мирний договір, іншими словами, продовжити життя молодій українській державності.