Ми постійно поспішаємо. У кожного свої турботи. Але ми не завжди звертаємо увагу на те, що поряд чимало людей, які потребують нашої допомоги чи хоча б розуміння, підтримки. Вони можуть бути надзвичайно здібними та духовно багатими особистостями, але суспільство інколи відштовхує їх, бо вони не схожі на всіх інших. За кордоном їх називають людьми з особливими потребами або з обмеженими можливостями. У нас же найчастіше – інвалідами.

Народна мудрість стверджує, що земля може нагодувати людину своїм хлібом, напоїти водою зі своїх джерел, але захистити себе не може. Тому це святий обов’язок тих, хто живе, хто користується всіма її благами і дарами. Як колись для козака почесним обов’язком була служба в Запорозькій Січі, так і сьогодні захищати рідну землю – це почесний обов’язок для наших юнаків. Тому вони ідуть служити в армію, щоб берегти мир і спокій своєї Батьківщини, стояти на сторожі її інтересів.

НАТО – єдина історично виправдана, практично доведена, надійна та найефективніша система колективної безпеки, яка на сто відсотків гарантує суверенітет, незалежність, територіальну цілісність та недоторканість кордонів держав її учасників. Формально відносини Україна-НАТО були започатковані у 1991 році, коли Україна, щойно здобувши незалежність, приєдналася до Ради північноатлантичного співробітництва (із 1997 року перетворена у Раду Євроатлантичного партнерства). Україна першою серед держав СНД приєдналася до Програми НАТО «Партнерство заради миру».

Трагічні часи пережили українці, які жили на землях, що відійшли до Польщі після Другої світової війни – в Лемківщині, Надсянні, Ряшівщині, Холмщині. Навіть уряд УРСР неодноразово заявляв, що ці споконвічні українські землі мають ввійти до складу республіки. Але по-іншому розпорядився Й. Сталін. Нав’язавши польському народові прокомуністичний режим, він віддав ці землі, не питаючи місцевих жителів, Польщі. Уже з 1944 р. почалося переселення українців звідти на схід. У 1945-1946 рр. сотні тисяч людей втратили землю, майно й під військовим конвоєм були насильно перевезені в СРСР.

3 грудня виповнюється 295 років від дня народження видатного філософа, педагога, поета і письменника Григорія Сковороди. Великий просвітитель України XVIII cт. виражав передові погляди української громади того часу. Його багатогранна філософська й літературна діяльність відчиняє нам двері до давнього періоду української літератури. Сковорода був всебічно обдарованою людиною – крім знання філософії та літератури, він чудово грав на багатьох музичних інструментах, співав, знав кілька іноземних мов. Він постійно навчався, весь час розвиваючись і передавав свої знання.

У тисячолітній історії української літератури Григорій Сковорода посідає особливе місце. Про нього написано тисячі наукових праць, а його твори видавалися багато разів не лише в оригіналі, але й у перекладах англійською, вірменською, грузинською, італійською, німецькою, польською, португальською, російською, словацькою, сучасною українською, чеською та іншими мовами.

1932-1933 рр… Голодомор. Пекло, створене в Україні на початку 30-х років ХХ століття, не можна ні з чим порівняти ні у вітчизняній, ні у світовій історії. Голод – це не тільки смерть, а духовна руїна, знищення здорової народної моралі, втрата ідеалів, занепад культури, рідної мови, традицій. Цей нечуваний злочин в історії людства коштував для нашої нації мільйони невинних людських життів, в тому числі материнських, дитячих. Осиротив, вигнав український народ із рідних домівок, з прадідівської землі шукати хліба. Україна стала землею вдів і вдівців, сиріт і безпритульних, бездомних старців.

Революція Гідності – доленосна подія, яка об’єднала українців в єдине ціле, незалежно від віку, статі та статусу – всі пліч-о-пліч боролися за свободу своєї країни. Події Євромайдану спричинили докорінну зміну в душах, серцях та свідомості українців. Люди одностайно висловили свою незгоду зміні зовнішньо-політичного вектору, що могло забрати останні надії на демократичне майбутнє України. Це був той момент, коли більшість людей зрозуміла, що далі так жити не можна і вийшли відстоювати свою країну на площі міст і сіл. Це був час пробудження і здатність українців піднятися над інтересами заради кращого майбутнього.

Щороку 21 листопада в нашій країні відзначають День Гідності та Свободи, встановлений Указом Президента України Петра Порошенка у 2014 році. Цього дня українці віддають шану патріотизму й мужності громадян, що стали учасниками Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013–2014 років, піднялися на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору.