«Любов виникає з любові: коли я хочу, щоб мене любили я сам перший люблю». Ці слова відомого мудреця-гуманіста Григорія Сковороди найбільш влучно відображають проблему взаєморозуміння, тобто толерантності. Толерантність – це повага і визнання рівності, відмова від домінування та насилля, визнання прав інших на власні думки та погляди. Мета толерантності – прийняття інших такими, якими вони є і взаємодія з ними на основі згоди. Толерантна людина не ділить світ на два кольори – чорний та білий. Вона не акцентує увагу на розбіжностях між «своїми» та «чужими», а тому готова вислухати та зрозуміти інші точки зору. Її добре ставлення до себе співіснує з позитивним і доброзичливим ставленням до інших…

28 листопада ц. р. до науково-технічної бібліотеки завітали науковці кафедри інформаційно-вимірювальної техніки для проведення дискусії на тему «Бібліотека – студент – кафедра: проблеми співпраці». В рамках традиційного для НТБ Дня кафедри відбулось змістовне ділове обговорення.
Учасники заходу змогли переглянути книжково-інформаційну виставку наукових праць, найновіших книг та бібліографічних ресурсів з тематики кафедри. Для них було презентовано бібліографічний рекомендаційний список, який вмістив 166 повідомлень.

14 листопада виповнюється 105 років від дня народження видатного українського поета Андрія Малишка. Творчість письменника починалась у сумнозвісні 30-ті рр., коли українська література зазнала великих інтелектуальних втрат, а цензура тоталітарного режиму була особливо жорсткою. Протягом 1935-1940 рр. побачили світ вісім поетичних збірок А.Малишка: «Батьківщина»(1936), «Лірика»(1938), «З книги життя»(1938) та інші. Помітне місце у ранній творчості поета займають описи природи та простих трудівників. Також письменник постійно звертається до теми усної народної творчості. В поемах «Кармелюк», «Дума про козака Данила» герої змальовані у найдраматичніші моменти життя. В 1941 р. Малишко підготував збірку балад і пісень « Запорожці», яка так і не була опублікована через початок Другої світової війни.

Восени 1918 р. внаслідок глибоких соціально-економічних, політичних, національних протиріч, загострених до краю програшем у Першій світовій війні, Австро-Угорська імперія розпалася. Активізувався національно-визвольний рух у західноукраїнських землях. На політичній карті Європи з'явилися нові суверенні держави: Австрійська республіка (12 листопада), Західноукраїнська Народна республіка (13 листопада), Чехословацька республіка (14 листопада), Угорська республіка (16 листопада), Королівство сербів, хорватів і словенців (1 грудня, з 1929 р. Югославія) та інші.

День української писемності та мови – державне свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. З нагоди святкування цієї знаменної дати колектив Науково-технічної бібліотеки взяв участь у презентації сучасної української книжкової продукції «Сторінками української книги», яка відбувалася в рамках відзначення в області Дня української писемності і мови у приміщенні фортечної галереї «Бастіон».

Мова — це велике національне надбання, коштовний скарб із могуття інтелекту і криці моралі, це пісня душі, покладена на слова. У ній досвід, мрії і сподівання мільйонів людей, об'єднаних в єдине ціле — народ. Українська мова функціонує як національна мова українського народу в Україні. Поза її межами наша мова в усній формі поширена в Росії, Молдові, Білорусі, Казахстані. Крім того, українською мовою користуються українці в Польщі, Чехії, Словаччині, Румунії, Сербії, Хорватії, Угорщині, США, Канаді, країнах Латинської Америки, Австралії.

Цими поетичними рядками сформувала своє життєве кредо придністровська поетеса Орися Яхневич. Її вірші є своєрідною поетичною молитвою, що дивують життєрадісністю і сяйливою простотою. Як відзначав прикарпатський літератор Євген Баран: «Мене захоплюють ці книжки життєстверджувальним пафосом і любов’ю. Власне, тими рисами, які сьогодні люди чомусь приховують (я не вірю, що вони позбавлені цих відчуттів).

Організація Об’єднаних Націй (ООН), згідно ст. 13 Статуту ООН, покликана сприяти міжнародному співробітництву в галузі прав людини і основних свобод для всіх, незалежно від раси, статі, мови і релігії. ООН приймає рекомендації, ухвалює рішення, скликає міжнародні конференції, готує проекти конвенцій, здійснює дослідження, надає консультативну та технічну допомогу окремим країнам. Фактично усі головні і значна частина допоміжних органів ООН тією чи іншою мірою займаються питаннями прав людини. Одним із головних органів ООН є її Генеральна Асамблея, на яку покладена відповідальність за виконання функції зі сприяння загальній повазі і дотриманню основних прав і свобод людини.

Пилип Орлик – державний і політичний діяч, дипломат, полководець, публіцист, поет, полеміст, автор першого у світі конституційного твору – основного, найголовнішого закону держави, який виступає як джерело права, - без сумніву, належить до найбільш яскравих постатей не лише української, а й загалом європейської історії першої половини ХVІІІ ст. Людина, наближена до легендарної особистості епохи – гетьмана І. Мазепи, людина, що вільно спілкувалася з правителями багатьох країн Західної та Центральної Європи, турецькими султанами і кримськими ханами, що тримала у руках важелі європейської дипломатії, велична за своїми замислами і трагічна за своєю долею, - таким постає український гетьман у спогадах та листуванні сучасників, зі сторінок документальних джерел, у зразках епістолярної спадщини, працях не одного покоління науковців.

Жодна подія ХХ століття не може зрівнятися з Другою світовою війною за тими впливами, які вона вчинила на хід історичного поступу. Полотно історичної пам’яті народу зіткане з мільйонів епізодів, що відклались у спогадах, помережене трагічними і радісними подіями, на які такою багатою виявилася воєнна доба. Пам’ять про війну є духовно-історичним надбанням нашого народу, яке, з одного боку, витворює підвалини його самодостатності й самобутності, а з іншого, - органічно інтегрує його в загально цивілізаційний потік, підносить до рівня інших народів, які активно творили історію.