25 лютого виповнюється 130 років від дня народження Леся Курбаса-видатного українського режисера, теоретика театру, драматурга, перекладача. Українська культура того часу зазнавала жорстокого приниження. В Російській імперії дозволяли ставити вистави лише про українське сільське життя, а про панів та аристократів говорити зі сцени заборонялось. Саме в цей час про cебе заявляють В. Винниченко, Леся Українка, Олександр Олесь. Лесь Курбас організовує театр з молодими акторами та студентами школи ім. Лисенка. За час існування театру було створено дев’ ятнадцять вистав за творами українських та зарубіжних класиків. Вершиною творіння видатного режисера став театр «Березіль».

21 лютого ми святкуємо Міжнародний день рідної мови – день «підтримки мовного та культурного різноманіття та багатомовності». В Україні Міжнародний день рідної мови відзначається з 2002 року відповідно до розпорядження Президента України «Про відзначення Міжнародного дня рідної мови».
За недовгий час свого існування це свято вже стало традиційним. Прийшло розуміння того, що втрата народом своєї мови – це втрата не лише власного обличчя, це втрата унікальної власної душі. Адже без своєї мови, історії, культури, традицій народ стає генетичною підщепою для інших, активніших, стійкіших, агресивніших етносів.

У ці дні Україна вшановує героїчну і водночас трагічну сторінку нашої історії.
« Неймовірна сила, небачена гідність » - так сказав про героїв Майдану під час презентації своєї виставки французький фотограф. Він був під час розстрілів на вулиці Інститутській, коли « беркутівці » розстрілювали беззбройних людей. « Такої гідності, як на Майдані, не бачив ніде у світі », - каже журналіст. Його до глибини душі вразило те, що серед них були ще досить юні та люди зрілого віку. Вони йшли під кулі, падали зранені, а на місце загиблих ставали інші, для яких свобода і Україна виявилися дорожчими за власне життя. Тепер їхні імена на меморіальних плитах. Вони – Герої України, вони – новий символ незалежності країни, що довго йшла до омріяної волі.

Історія України закарбувала на своїх скрижалях символ, який став невід’ємною складовою генетичної пам’яті українського народу, - битву під Крутами. Ця історична подія є сяючим дороговказом для мільйонів українських патріотів, готових віддати життя заради своєї Батьківщини.

Крути 29 січня 1918 року – символ героїзму та відданості нашого юнацтва і символ національної трагедії, день великого чину визвольних змагань і патріотичного запалу молоді. Бій під Крутами – трагедія на сторінках української історії і перемога духу, яких мало в історії людства. Крутянці довели, що боротьба за свободу і незалежність України ніколи не припиниться.

З нагоди відзначення Дня Соборності України із студентами Інституту економіки та управління в нафтогазовому комплексі було проведено екскурс в історію «Нам берегти тебе, соборну і єдину».
Соборність – це символ. Символ боротьби за волю, порозуміння між людьми і часточка надії і віри у майбутнє.
Українська мрія - єдність, свобода і незалежність. Основа державності, якої споконвіку намагалися позбавити цю прекрасну частину землі всі її так звані сусіди, прикриваючись «високими» інтересами, час від часу набувала цілком ясні обриси.

20 січня виповнюється 120 років від дня народження Є. Маланюка –одного з найяскравіших українських поетів ХХ ст., борця за державний суверенітет України. Поет пройшов три довгих роки війни у боротьбі за незалежність нашої держави. Після болісної поразки в 1920 р. Є Маланюк, як і тисячі інших бійців, змушений був покинути Україну і залишався в еміграції до кінця життя.
Творче становлення Є Маланюка почалося саме в еміграції. Перші вірші друкувались в журналі «Веселка», у 1923 р. вийшла книга «Думки про мистецтво», де молодий автор проаналізував своє розуміння мистецтва. Також твори поета активно друкувались в еміграційній, галицькій, буковинській та закарпатській періодиці. Є Маланюк став найпомітнішою постаттю серед авторів «празької школи», сформованої з числа українських емігрантів. У 1925 р. виходить перша збірка його віршів «Стилет і стилос». У Польщі виходять збірки «Земля й залізо», «Земна мадонна», «Перстень Полікрата» та «Еллада степова» польською мовою.

Якість спорудження магістральних трубопроводів - це складна наукова проблема для вирішення якої потрібна постійна інтеграція досягнень в різних галузях науки.

Спорудження проводять поточним методом при якому всі основні типи робіт виконують на зварювально-монтажних участках, рухомими механізованими колонами і бригадами укомплектованими відповідним обладнанням.

Основу трубопровідного виробництва становлять зварювально-монтажні роботи, які значною мірою визначають надійність споруджуваних об`єктів.

Історія людського суспільства як специфічної природної системи є історією пізнання, освоєння та перетворення людиною оточуючого її природного світу. Людина є спадкоємцем природи, результатів її розвитку, її тенденцій та потенцій. Вона не лише “виходить” з природи, але й ніколи не залишаючи її, поступово продовжує розширювати і поглиблювати свій спадковий зв’язок з нею на всіх щаблях та рівнях свого діяльнісного прогресу. В процесі спілкування з природою і з іншими людьми вона постійно збагачує себе як людину.

Споконвіку Україна була відома як інтелектуальне й духовне джерело європейської та світової культури. Вона збагатила всесвітню скарбницю філософської думки, богослов’я, мистецтва, літератури. На українській землі зароджувалися й втілювалися в життя геніальні ідеї і найпередовіші технології, які сформували сучасну цивілізацію.

4 грудня 1950 р. Генеральна Асамблея ООН запропонувала всім державам та зацікавленим організаціям відзначати 10 грудня День прав людини і посилити свої зусилля в цій сфері. Цей день знаменує прийняття Загальної декларації прав людини в 1948 р., беручи до уваги, що Декларація є важливим кроком вперед на шляху людського прогресу і повинна заслуговувати на увагу в усіх державах.