Проблема безпеки життя і діяльності супроводжує людину протягом усього її існування. Сучасні умови життєдіяльності людини потребують суттєвого переосмислення категорії безпеки. Для нашої цивілізації настав час переглянути свої перспективи і порядок своєї діяльності. Час вимагає конкретних практичних дій. Безпеку людства не можуть гарантувати озброєння та військова сила. Потрібні конкретні міжнародні акції, спрямовані на справедливий стійкий розвиток суспільства всюди, де живуть люди.

Доба Української революції охоплює час з 1917 по 1921р. і насичена важливими подіями в історії нашої держави. Вони наклали свій відбиток на загальноприйнятну періодизацію: Українська Народна Республіка періоду Центральної Ради (березень 1917 – квітень 1918р.), Українська держава гетьмана П. Скоропадського (9 квітня – 14 грудня 1918р.), Українська Народна Республіка доби Директорії, національно-визвольні змагання на західних землях (ЗУНР) (листопад 1918 – листопад 1920р.). Українська революція завершується остаточним утвердженням радянської влади на Наддніпрянщині та окупацією Західної України іноземними державами.

Великі поети – вічні супутники свого народу і цілого людства. Таким вірним, благородним супутником на дорогах століть став для українців, для всіх братніх народів Тарас Шевченко – гордість і слава української нації.

7 березня ц. р. науково-технічна бібліотека організувала змістовну ділову зустріч для науковців та викладачів кафедри природокористування та організації виробництва, яка пройшла в атмосфері злагодженості та зацікавленості. В ході спілкування обговорювались питання комплектування бібліотеки літературою з тематики кафедри, використання студентами навчальної літератури з дисциплін, закріплених за кафедрою, були представлені інформаційні можливості НТБ. Особливо цікавили присутніх питання використання світових наукометричних БД, внесення наукових праць в інститутський репозитарій тощо.

На порозі нового ХХІ століття і нового ІІІ тисячоліття є всі підстави з повним на це правом заявити, що Україна, як самостійна і самодостатня держава, відбулася, що ми, як народ, утвердилися в світі. На шляху пройденому після здобуття незалежності, були злети й падіння, успіхи й розчарування.

Ім’я Шевченка для багатьох поколінь означає так багато, що здається,
ніби ми все про нього знаємо, все розуміємо, проте кожен раз, відкриваючи
«Кобзар», переживаємо безліч почуттів. Волею Бога та історії Шевченко поєднаний з Україною, вбираючи в себе новий досвід народу, росте й розвивається в час

25 лютого виповнюється 130 років від дня народження Леся Курбаса-видатного українського режисера, теоретика театру, драматурга, перекладача. Українська культура того часу зазнавала жорстокого приниження. В Російській імперії дозволяли ставити вистави лише про українське сільське життя, а про панів та аристократів говорити зі сцени заборонялось. Саме в цей час про cебе заявляють В. Винниченко, Леся Українка, Олександр Олесь. Лесь Курбас організовує театр з молодими акторами та студентами школи ім. Лисенка. За час існування театру було створено дев’ ятнадцять вистав за творами українських та зарубіжних класиків. Вершиною творіння видатного режисера став театр «Березіль».

21 лютого ми святкуємо Міжнародний день рідної мови – день «підтримки мовного та культурного різноманіття та багатомовності». В Україні Міжнародний день рідної мови відзначається з 2002 року відповідно до розпорядження Президента України «Про відзначення Міжнародного дня рідної мови».
За недовгий час свого існування це свято вже стало традиційним. Прийшло розуміння того, що втрата народом своєї мови – це втрата не лише власного обличчя, це втрата унікальної власної душі. Адже без своєї мови, історії, культури, традицій народ стає генетичною підщепою для інших, активніших, стійкіших, агресивніших етносів.

У ці дні Україна вшановує героїчну і водночас трагічну сторінку нашої історії.
« Неймовірна сила, небачена гідність » - так сказав про героїв Майдану під час презентації своєї виставки французький фотограф. Він був під час розстрілів на вулиці Інститутській, коли « беркутівці » розстрілювали беззбройних людей. « Такої гідності, як на Майдані, не бачив ніде у світі », - каже журналіст. Його до глибини душі вразило те, що серед них були ще досить юні та люди зрілого віку. Вони йшли під кулі, падали зранені, а на місце загиблих ставали інші, для яких свобода і Україна виявилися дорожчими за власне життя. Тепер їхні імена на меморіальних плитах. Вони – Герої України, вони – новий символ незалежності країни, що довго йшла до омріяної волі.

Історія України закарбувала на своїх скрижалях символ, який став невід’ємною складовою генетичної пам’яті українського народу, - битву під Крутами. Ця історична подія є сяючим дороговказом для мільйонів українських патріотів, готових віддати життя заради своєї Батьківщини.

Крути 29 січня 1918 року – символ героїзму та відданості нашого юнацтва і символ національної трагедії, день великого чину визвольних змагань і патріотичного запалу молоді. Бій під Крутами – трагедія на сторінках української історії і перемога духу, яких мало в історії людства. Крутянці довели, що боротьба за свободу і незалежність України ніколи не припиниться.