Щороку у березні Україна вшановує пам’ять визначного поета, художника та мислителя Тараса Григоровича Шевченка. Його називають провісником нового життя, народним пророком, титаном духу, який уболівав за долю рідного народу.
21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Силу рідного слова важко переоцінити. Мова – це не тільки засіб комунікації. Це – основа національної ідентичності, вияв громадянської позиції, простір нашої свободи та гідності.
20 лютого минає 11 років від дня масових розстрілів Небесної Сотні на Майдані. У період 18-20 лютого 2014 року в центрі столиці загинули більше ста протестувальників, кілька десятків зникли безвісти, більше тисячі отримали поранення, а сотні були заарештовані та зазнали тортур.
Сьогодні ми відзначаємо День Державного герба України. Саме 19 лютого 1992 року Верховна Рада України затвердила своєю Постановою Державний Герб незалежної України. Він є одним із офіційних символів нашої держави, який уособлює тисячолітній зв’язок поколінь та прагнення українського народу до незалежності. Недаремно вважається, що у ньому зашифроване слово «Воля».
Сьогодні, 29 січня 2025 року, Україна вшановує 107-річницю героїчного бою молодих хлопців під Крутами. Далекого 1918 року гімназисти стали на захист Києва від більшовицької навали. Наймолодшому було лише 16 років. Частина студентів, які брали участь у битві з червоноармійцями, потрапили в оточення. Близько 30 юнаків взяли у полон, катували, а потім стратили.
Сьогодні, 22 січня, український народ відзначає важливу дату своєї багатовікової історії – День Соборності. Це свято об’єднання українських земель в єдину самостійну державу.
Цього року минає 10 років із часу завершення боїв за Донецький аеропорт. Оборона летовища тривала 242 дні – з 26 травня 2014 року до 23 січня 2015-го. У боях за Донецький аеропорт загинули 97 українських захисників, ще троє вважаються зниклими безвісти.
Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. Найтрагічнішим з них виявився голод 1932-1933 років, оскільки масове фізичне винищення українських хліборобів було свідомим терористичним актом тоталітарної системи.
Після закінчення війни перед нашою державою постануть нові виклики, серед яких: забезпечення техногенної та екологічної безпеки в зонах, де відбувалися бої, відновлення цілісності біотичних комплексів, екосистем, природоохоронних територій та багато інших проблем, для вирішення яких країні будуть потрібні високопрофесійні фахівці-екологи.