Крізь сотні сумнівів я йду до тебе,
добро і правдо віку. Через сто зневір.
Моя душа, запрагла неба,
всерозкриленна держить путь на стовп
веселого вогню, що осіянний
одним твоїм бажанням – аж туди,
де не ступали ще людські сліди,
з щовба на щовб, аж за смертельні грані
людських дерзань, на чорну порожнечу,
де вже нема ні горя, ні біди,
і врочить порив: не спиняйсь, йди.
То шлях правдивий. Ти його предтеча.
В. Стус
Василь Стус – поет глибоко національний за своєю духовною сутністю, за способом мислення, за характером мови. Мова його поезій і національний дух тісно взаємопов’язані, вони гармонійно доповнюють один одного. Творча спадщина поета – це своєрідна українська Біблія, за якою треба виховувати молодь у дусі справжнього українства.
Коли б доля була прихильною до Стуса, а час – сприятливішим, йому б зараз виповнилося 75 років – оборонцю справедливості, борцю за свободу України.
Світлій пам’яті Василя Стуса – талановитого поета, блискучого перекладача, безкомпромісної людини, великого патріота і правдолюба ми присвятили бібліографічний огляд літератури «Незламний лицар правди і свободи», який був проведений із студентами факультету архітектури і туристичних комплексів.
Студентська молодь підготувала короткі цікаві повідомлення про життя і творчий шлях поета, розглянула мотиви його творчості. Деякі поетичні твори Василя Стуса, що характеризують його життєве кредо, було зачитано під музичний супровід.
У мантії лауреата Нобелівської премії, на жаль, не довелося постати поетові перед людством. Але його вірші в перекладах читають в усьому світі, їх давно знають і люблять.
