«У вогні перетоплюється залізо у сталь, у боротьбі перетворюється народ у націю», говорив, дивлячись у майбутнє, полководець Євген Коновалець. Цей вислів і сьогодні вражає своєю актуальністю та змістом, коли наша держава переживає нелегкий період в своїй історії. Є. Коновалець- відомий громадська-політичний діяч народився 14 червня 1891 р. в учительській родині в селі Зашків, поблизу Львова. Після навчання у народній школі та в гімназії, студіював право у Львівському університеті. Тогочасну українську молодь хвилювало єдине питання: « якими є шляхи виходу з підневільного стану та можливості здобуття державної незалежності».
У 1914 році Євген Коновалець був мобілізований до австрійської армії, а в наступному році, після бою на Маківці, потрапив до російського полону. Звільнившись у результаті Березневої революції, восени 1917 року приступив до організування українських Збройних Сил. Він знав, що в боротьбі за державну самостійність і за укріплення держави найголовнішою й фізичною силою є добре зорганізована, глибоко патріотична й добре вишколена армія. 27-літній офіцер став найвидатнішим командиром тодішніх збройних сил в Українській Державі. Підлеглі Коновальцеві Січові Стрільці разом зі своїм командиром зберігали культ соборності, який лякав тогочасну більшовицьку владу.
У 1920 році було створено Українську Військову Організацію (УВО), яку в липні 1921 року очолив полковник Є. Коновалець. Це стало основою для побудови початку 1929 року Організації Українських Націоналістів (ОУН),що стало можливо завдяки консолідації найкращих політично-патріотичних революційних сил. Червона Москва після знищення Симона Петлюри бачила в особі Є. Коновальця свого головного противника. Висланий більшовиками терорист Павло Судоплатов підсунув полковникові пекельну машину, від вибуху якої 23 травня 1938 року в Роттердамі обірвалося життя борця за Україну. Сталося це через 12 років після вбивства Симона Петлюри.
Історію творять особистості : інтелектуал, інтелігент, він міг прислужитися народові в багатьох сферах, але вибрав шлях воїна: спочатку – захисника новонародженої української державності, а потім – воїна і провідника української національно-визвольної революції. Бо вважав, що саме на цьому шляху зможе зробити найбільше для нації, яку чекали цілі десятиліття нерівної і кривавої боротьби за своє право бути.
Для виховання в молоді патріотичного духу і свідомості у рамках засідання клубу « Діалог » зі студентами ( гр. АКТ 14-1 ) було проведено круглий стіл під назвою « Знані та забуті сторінки з історії», де розглядалась постать полковника Євгена Коновальця. Важлива увага зверталась на історичні події, які вплинули на ідейні спрямування провідника ОУН. Адже, він жив в період коли Україна розривалась на частини між Росією та Польщею, тому головне своє завдання вбачав у запровадженні нових методів боротьби за незалежність, які відповідали б вимогам часу. В обговоренні такого важливого питання брав участь доцент кафедри історії і політології Пуйда Р. Б. Він підкреслив велику значущість постаті Євгена Коновальця для української історії і сформулював, що на початках в основі підґрунтя ОУН лежав націоналізм, без будь-яких натяків на радикальні дії. А підлеглі Коновальцеві Січові Стрільці разом зі своїм командиром зберігали культ соборності.
Такі, як Полковник Коновалець, із життя ідуть не в небуття, а в безсмертя, у могилу лягають як в окоп на передовій лінії оборони нації, а їх розсіяні по планеті могили стають для кожного нового українського покоління незрадливими орієнтирами на шляху в майбутнє і непоборними бастіонами українського національного духу.
