26 квітня 1840 року у Петербурзі вийшло перше видання «Кобзаря» Тараса Шевченка за сприяння відомого письменника Євгена Гребінки. «Кобзар» надрукувано у приватному видавництві Фішера в Санкт-Петербурзі коштом полтавського землевласника Петра Мартоса. До «Кобзаря» увійшли 8 поезій: «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка» («Нащо мені чорні брови»), «До Основ’яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч» та «Думи мої, думи, лихо мені з вами». Книга мала зручний формат і була видрукувана на якісному папері тиражем 1000 примірників. Кількість сторінок різнилася від 106 до 116-ти. Це пов’язано з тим, що в друкарні в деяких примірниках відновили вилучений цензором текст. На початку книгу прикрашав офорт за малюнком Василя Штернберга «Кобзар із поводирем».

Гіркі чорнобильські дзвони не змовкають ось уже 34 рік. Ніхто не змирився з цією датою, ніхто не звикся з нею - ні в Україні, ані в цілому світі. Тривожні дзвони чорнобильської біди застерігають, нагадують про тих, кого катастрофа знищила відразу, і по тих, кого знищила згодом.

Минає 34 роки з дня трагедії на Чорнобильській АЕС. 26 квітня на міжнародному рівні відзначається День пам'яті жертв радіаційних аварій і катастроф. Це день пам'яті про постраждалих та тих, хто віддав своє життя в боротьбі з "невидимим ворогом" в останні дні квітня 1986 року. 
Паралельно з будівництвом атомної станції велося спорудження міста енергетиків - Прип'яті. Це було одне з наймолодших радянських міст (середній вік жителів становив 27 років).

Для всіх християн у світі Великдень - головне свято року. В його основі лежить біблійна історія чудесного воскресіння Ісуса, який був розп'ятий на хресті. Свято широко святкується в усьому світі, і, звичайно ж, з ним пов'язано безліч легенд, історій, символів, незвичайних фактів, про які, можливо, багато хто навіть не здогадується. Сподіваємось, що, прочитавши нашу добірку, ви дізнаєтеся для себе багато нового та цікавого про це світле свято.
Трошки історії

Питання захисту навколишнього середовища завжди стояли перед людством. Однак сьогодні розвиток цивілізації поставив світову спільноту перед надзвичайно важливими проблемами, від рішення яких залежить майбутнє нашої планети. Стосунки людини з природою завжди мали складний і суперечливий характер. Суспільство, з одного боку, має у своєму розпорядженні найновіші досягнення науки, техніки, найновішу технологію, а з другого – цей же науково-технічний прогрес породжує все серйозніші конфлікти між людиною і природою.

Щорічно у першу неділю квітня в Україні відзначається День геолога – професійне свято людей, які працюють у сфері видобутку корисних копалин. Професійний день було встановлено Указом Президента України у 1995 році. У 2020 році свято припадає на 5 квітня. Цей день святкують люди, які цікавляться сучасними фізичними процесами, що відбуваються в надрах і на поверхні планети, чия професія пов’язана з дослідженням будови та історії нашої планети. В основному геологи вивчають гірські породи, які несуть у собі великий обсяг інформації про розвиток Землі.Саме завдяки геологам ми дізнаємося про особливості життя на Землі у минулі століття і навіть тисячоліття. Геологи – це люди, які обрали цю нелегку професію за покликанням душі. Вони знають ціну праці, дружньої підтримки, відданості справі, цілеспрямованості. Їхнє життя – невтомний пошук, а їхня щоденна праця поєднує в собі глибокі знання та безкорисливу відданість своїй державі.

19 березня виповнюється 90 років від дня народження Ліни Василівни Костенко - письменниці, поетеси, лауреата Шевченківської премії та громадського діяча.
Свою позицію Ліна Костенко завжди виражала відкрито і прямо, що відобразилось в її творчості та громадській діяльності. Вона належить до кола кращих поетів сучасності, органічно не приймає зраду, моральну безпринципність.

13 березня відбулося засідання Бібліотечної ради науково-технічної бібліотеки. Голова ради, проректор з науково-педагогічної роботи Сергій Куровець ознайомив присутніх з порядком денним. Із звітом роботи науково-технічної бібліотеки за 2019 рік виступив директор бібліотеки Роман Пуйда, який також акцентував увагу на створенні Інформаційно-наукового центру, започаткуванні міжнародної співпраці, матеріально-технічному забезпеченні тощо.

В ці березневі шевченківські дні ми знову і знову повертаємося до творчості великого Кобзаря. З неприхованою гордістю промовляємо ім’я нашого пророка, про якого Борис Грінченко писав: «Шевченко своєю національною свідомістю є геній, а своєю незмірною вагою, значенням у справі національного відродження свого рідного краю є явищем феноменальним, єдиним, може, на світі».

9 березня 2020 року минає 206 років від дня народження національного генія і пророка, духовного батька українства Тараса Григоровича Шевченка. Про його талант і творчість сказано і написано чимало. Проте, про його особисте життя відомо не так вже й багато.