«У всякого своя доля…». У письменників також, що поширюється і на їхнє безсмертя – творчий доробок.
Панас Мирний (Панас Якович Рудченко). Своєрідна, далеко не проста його доля.
Ще зовсім молодим під впливом «Кобзаря» Шевченка, тогочасних його ідей, він мріяв стати письменником, допомогти народові поліпшити його тяжке життя. У щоденнику, який він вів ще з 16 років, Панас Мирний, замислюючись над долею простих людей і своїм обов’язком, записав: «Вся моя слава – Україна, якби я їй добра хоч на мачину зробив, то б мені і була слава, я більшої не хочу».
З перших публікацій він став високим авторитетом для сучасників, відразу сягнув з початківців у класики. Як літописець життя народного, він гнівно викривав вади існуючого ладу, виступав на захист інтересів бідного народу, совісті, честі, гідності співвітчизників, продовжуючи демократичні традиції
Т. Шевченка. Його твори увійшли до золотого фонду вітчизняної і світової культури.
13 травня 2014 р. виповнюється 165 років від дня його народження. Тож з нагоди цієї ювілейної дати на абонементі художньої літератури (к. 22, ІІ пов.) організована тематична виставка.
Запрошуємо всіх бажаючих ще раз і ще раз перегорнути сторінки його творів.
