«Ся маленька книжечка відразу відкрила немов новий світ поезії, вибухла мов джерело чистої,
холодної води, заясніла невідомою досі в українському письменстві ясністю,
простотою і поетичною грацією вислову».
Іван Франко
26 квітня 1840 року у Петербурзі вийшло перше видання «Кобзаря» Тараса Шевченка за сприяння відомого письменника Євгена Гребінки. «Кобзар» надрукувано у приватному видавництві Фішера в Санкт-Петербурзі коштом полтавського землевласника Петра Мартоса.
До «Кобзаря» увійшли 8 поезій: «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка» («Нащо мені чорні брови»), «До Основ’яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч» та «Думи мої, думи, лихо мені з вами». Книга мала зручний формат і була видрукувана на якісному папері тиражем 1000 примірників. Кількість сторінок різнилася від 106 до 116-ти. Це пов’язано з тим, що в друкарні в деяких примірниках відновили вилучений цензором текст. На початку книгу прикрашав офорт за малюнком Василя Штернберга «Кобзар із поводирем».
Книга швидко розійшлася (згідно газетних оголошень, продавалася по карбованцю сріблом за примірник). Проте Михайло Лазаревський згадував: «Шевченко розповідав мені, що перше видання вийшло майже проти його волі й що при розрахунках із видавцем він одержав непомірно малу вигоду». Після виходу збірки Тараса Шевченка почали називати Кобзарем.
Арешт і заслання поета спричинили заборону й вилучення «Кобзаря» з книгосховищ, через що видання стало рідкісним ще в ті часи.
У світі збереглося лише кілька примірників книги.
Друге видання побачило світ у 1844 р., а в 1860 р. вийшло третє видання. Вони доповнювалися новими творами, відтак «Кобзар» став головною книгою Тараса Шевченка.
Сьогодні «Кобзар» перекладено багатьма мовами світу. У Черкасах існує єдиний у світі музей однієї книги — «Кобзаря» Т. Шевченка, відкритий у 1989 р.
Ознайомитись з «Кобзарем» Т. Шевченка ( зокрема з репринтним виданням 1840 р.) ви зможете на абонементі художньої літератури (к.22, ІІ пов.).
