За думою дума роєм вилітає,
Одна давить серце, друга роздирає,
А третяя тихо, тихесенько плаче
У самому серці, може, й Бог не бачить.
Т. Шевченко «Гоголю»
1 квітня виповнюється 210 років від дня народження Миколи Гоголя. Своїм походженням, долею, єством він пов’язаний з Україною. Микола Васильович Гоголь - один з найбільш незвичайних та загадкових письменників. Розповіді сучасників письменника кардинально протилежні. Дослідники пояснюють це тим фактом, що письменник так і залишився чужим в російському середовищі.
Перші спроби Гоголя в російській літературі були невдалими. Навесні 1831 року виходять українські повісті з назвою «Вечори на хуторі біля Диканьки». Вперше увесь світ побачив Україну в її історії та етнографії, побуті й народних звичаях. Тему єдності, боротьби за незалежність письменник висвітлює в повісті «Тарас Бульба». Перед читачем постала Запорозька Січ з традиціями, перемогами та поразками.
Неоднозначно були прийняті публікою та читачами п’єса «Ревізор» та роман «Мертві душі» - не сподобалась занадто відверта правда і нищівна сатира. Наприкінці 1843 року виходить повне зібрання творів Гоголя у чотирьох томах, а у 1847 році публіцистична збірка «Вибрані місця із листування з друзями». Знову письменник зустрівся з нищівною критикою. Бєлінський звинуватив Гоголя в незнанні Росії, нерозумінні російського суспільства.
Конфлікт двох середовищ – внутрішнього українського й зовнішнього петербурзь-кого, витворив генія, який дозволив побачити світові велич «малої людини» і незмірні глибини його справжнього духовного єства - України. З метою ознайомити читача з творами геніального письменника та цікавими фактами українського походження Гоголя на абонементі художньої літератури (к. 22, ІІ пов.) організована тематична виставка «Він коренивсь у гетьманському роді».
