ХХ століття принесло українському народу величезні страждання та необхідність небаченого в історії напруження сил, щоб вижити. Впродовж багатьох десятиліть Україна боролась за незалежність та соціальне визволення. Залишається мало живих свідків тих страшних часів. Але попри всі намагання сталінських прихильників знищити та сфальсифікувати історичні документи, збільшується кількість документальних свідчень про злочини, вчинені комуністичною владою. Вважається, що за період з 1917 по 1922 роки загинуло понад 0,5 млн. українців, десятки тисяч емігрувало.
Внаслідок масових сталінських репресій кінця 20 - 30-х років було знищено сотні тисяч людей, яких звинувачували в ,,шкідництві’’, оголошували ,,ворогами радянської влади’’.Так розстріляли письменників Буревія, Влизька, Косинку, Крушельницького та ін. Письменник Микола Хвильовий покінчив життя самогубством. Сильно постраждав і викладацький склад вищих навчальних закладів республіки. Сталін, не читаючи, підписував до розстрілу сотні списків арештованих, в кожному з яких було по кілька тисяч осіб. Нищівного удару зазнали і військові кадри, було розстріляно видатних воєнних спеціалістів, воєначальників, в тому числі з України ( всього біля 40 тис. офіцерів).
Ще одна велика чорна пляма в історії українського народу – жахливі голодомори 1921-22, 1932-33, 1946-47 років, внаслідок яких померли мільйони людей. У 2003 р. голодомор тих років було визнано геноцидом проти українського народу.
Мало відома сторінка нашої історії – жорстокі масові депортації українців на Північ у 1929 - 1930 р.р. Ці виселення комуністи цинічно називали ,,розкуркуленням”. ,,Куркулями” оголосили найбільш працьовитих господарів, яких нищили економічно і фізично, як рішучих противників колективізації.
А спільна радянсько-польська акція ,,добровільного переселення”, яка перетворилася в насильство і отримала назву ,,Вісла”, стосувалась українців, які проживали на південно-східних територіях Польщі. Їх переселяли на інші території, нібито з метою остаточної ліквідації вогнища бандитизму, спричиненого діями УПА. Майже 150 тис. населення було викинуто з рідних домівок, а тих, хто не підчинявся наказам, жорстоко вбивали.
Населення Західної України зазнало небувалих репресій з моменту приєднання в 1939 р. до складу СРСР. З 1939 по 1940 р. було репресовано 312 тисяч сімей, понад 1100000 людей.
Безчинства енкаведистів в 1941 р., перед наступом гітлерівців вражають своїми масштабами і жорстокістю. Надзвичайно трагічна сторінка нашої історії – Дем’янів Лаз, урочище біля Івано-Франківська, місце масових розстрілів місцевого населення і в’язнів з тюрми НКВД перед відступом радянських військ на початку війни. Протягом 1989-1999 років на теренах Івано-Франківщини було здійснено розкопки 114 поховань. А третє за величиною поховання жертв комуністичного режиму відбулося 24 березня 2018 р. Тисячі людей прийшли в історико-меморіальний комплекс ,,Дем’янів Лаз’’, щоб віддати шану 134 загиблим.
З метою вшанування пам’яті про ті страшні події в історії нашої країни, працівниками НТБ проведений екскурс в історію ,,Незнаний геноцид” із студентами групи АТ-17-1 Інституту інженерної механіки. Усі присутні на деякий час перенеслись в ті тяжкі і трагічні часи. До уваги студентів були донесені конкретні факти геноциду українського народу, з тих чи інших причин не дуже відомі, але про які ми не маємо права і не сміємо забувати.
Під час проведення заходу експонувалась книжково-ілюстративна виставка ,,Незнаний геноцид’’, з матеріалами якої студенти з цікавістю ознайомились.
Для того, щоб глибше вивчити і зрозуміти вище згадані події, всіх учасників заходу було запрошено відвідати науково-технічну бібліотеку.
