Ну що б, здавалося, слова…
Слова та голос – більш нічого.
А серце б’ється – ожива,
Як їх почує!..Знать од Бога
І голос той, і ті слова
Ідуть меж люди!
У рамках мовознавчого квесту зі студентами групи ПІ-15-1 та ПІ-15-2, було проведено бесіду про найцінніший скарб кожного народу, зокрема нас, українців – рідну українську мову. Адже, без рідної мови немає народу, немає країни. «Мова – це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Мова – це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам’ять, найцінніше надбання віків, мова – це ще й музика, мелодика, фарби, буття, сучасна, художня, інтелектуальна мисленнєва діяльність народу» О. Гончар.
Під час проведення заходу студенти зачитували уривки з віршів Т.Шевченка, В. Симоненка, В.Сосюри та ін. про мову, тим самим показуючи, як чудово вона звучить. Також велась бесіда про тернистий шлях, який подолала українська мова від минулих століть і до сьогодення. На завершення квесту студенти усвідомили, що коли відібрати у народу все, він це може повернути, але якщо відібрати мову, то він більше ніколи не створить її. Тому бережімо мову-це наше багатство!
Вивчайте мову українську –
Дзвінкоголосу, ніжну, чарівну,
Прекрасну, мулу і чудову,
Як материнську пісню колискову.
О мово рідна! Їй гаряче
Віддав я серце недарма.
Без мови рідної, юначе,
Й народу нашого нема.
В.Сосюра «Юнакові»
