28 вересня відзначив своє 85-ліття Дмитро Павличко – відомий український поет, перекладач, літературний критик, громадсько-політичний діяч, лауреат Шевченківської премії.
Дмитро Павличко – самобутній український поет, що приніс в літературу мелодику вірша, властиву його рідному Прикарпаттю, – пісенність, щирість переживань, пристрасну громадянськість.
Кажуть, що народжені в горах – люди особливої душі. Горді діти гір звичні до контрастів. Щось є у них від стрімкості й розмаїтості довколишнього ландшафту.
Живу, як той гірський потік.
На спокій — ні хвилини.
Іскрюсь від кременя в бігу,
Туманюся від глини...
– так писав Дмитро Павличко – поет, котрий зріс у Карпатах. Він гуцул – твердий і затятий, упертий і несамовитий, чуттєвий і пристрасний, як сама земля його.
Творчість Дмитра Павличка – невід'ємна складова вітчизняної літературної скарбниці і надбання всього українського народу. Його багатогранна громадська діяльність – взірець принциповості і високого патріотизму. Дмитро Васильович завжди перебуває в епіцентрі культурного процесу, там, де відбувається найголовніше для нашого духовного буття. І в цій ролі, очевидно, ніхто не зможе його дублювати, оскільки він, як і будь-яка постать такого калібру, – явище абсолютно унікальне.
Завжди і всюди Дмитро Павличко служив своєму народові і ніколи не вагався, коли потрібно було говорити йому правду, якою б гіркою вона не була.
Дмитро Павличко – по-справжньому глибокий, поет розуму і серця, поет любові й ненависті, боротьби і кохання.
…Народе Пушкіна, не йму я віри,
Що вбивцею зробився розум твій,
Що ти забув Гулаги і Сибіри,
Де в душу вив арктичний буревій,
Що знову поведуть тебе вампіри
На братозгубний і ганебний бій;
Ні, ще засяє твій високий ґеній
Над хмарами фашистських неврастеній!
Ти маєш мову, мова є і в нас,
Державу маєш, в нас також держава;
Так будьмо рівні, як сказав Тарас,
Щоб нас єднала доля нелукава
Та щоб маяк привіту не загас
Там, де над морем світить Балаклава;
Сусідство жити в дружбі нам велить,
І мирна — спільна в прапорах блакить.
З поеми «Ностальгія» (1995)
