Кадрове забезпечення нафтогазової галузі – дієвий чинник її ефективності. ІФНТУНГ є одним з найпрестижніших вищих навчальних закладів нафтогазового профілю України. Саме тут готують фахівців з нафтогазової галузі. Питання підбору кадрів для роботи на складних відповідальних об’єктах нафтогазового комплексу є дуже важливим. Відбір кандидатів у студенти здійснюється за рівнем підготовки знань, але все починається з вибору абітурієнтом факультету, фаху і після зарахування в університет його відношення до навчання. Чому саме зробили такий вибір наші респонденти (469 анкет) ми можемо дізнатись з результатів аналізу відповідей на питання наступного блоку:
1.Стати студентом ІФНТУНГ було:
- Вашою заповітною мрією – 33,5%;
- мрією Ваших рідних – 17,8%;
- Вам хотілося навчатися разом із своїми шкільними товаришами – 5,7%;
- немає відповіді – 10,8%;
- Ваша особиста думка – 32,2% (“університет має потужну базу, одержати високий рівень знань”; “бажання працювати в нафтовій галузі”; “здобути вищу освіту”; “перспективна спеціальність”; “високий рівень акредитації”; “більша імовірність працевлаштування”; “так склалися обставини”)
2.Чому обрали саме цей фах (спеціальність)?
- Вам подобається ця професія – 33,1%;
- Ви багато знаєте і маєте уяву про те, чим саме будете займатися, які питання прийдеться вирішувати після закінчення університету від рідних, знайомих, друзів – 24,0%;
- Ви отримали інформацію із засобів масової інформації (преси, радіо, телебачення) – 8,9%;
- для Вас це не має істотного значення – 8,9%;
- немає відповіді – 10,5%;
- Ваша особиста думка – 14,5% (“можливість навчатись за державні кошти”; “збіг обставин”; “за порадою рідних та близьких”; “перспективна спеціальність”; “достатньо широкий вибір місця працевлаштування”; “продовжив династію рідних”; “єдиний університет в Україні такого профілю”)
Студентам факультету нафтогазопроводів було запропоновано дати відповідь на питання окремого блоку питань:
“Чи є енергетична безпека України складовою енергетичної безпеки Європи?” 79,4% респондентів дали різні відповіді (так, оскільки Україна є транзитною державою; так, оскільки Україна є європейською країною; так, тому що Україна експортує енергоносії і транспортує їх); 12,7% - дали відповідь ”частково”; 7,9% - “ні”.
“Які проблеми і перспективи трубопровідного транспортування газу в Україні?” 95,2% респондентів дали різну відповідь (проблеми: необхідно вдосконалювати газотранспортну систему (ГТС) України; застаріле обладнання і неможливість реверсного постачання, технічний стан, мале запровадження прогресивних технологій; дешевий транзит; Україна – транзитна держава, але дуже малий тариф на транзит; перспективи: затвердження України надійним транзитером російського газу; перехід на сучасне обладнання); 4,8% - не дали відповідь.
“Назвіть напрямки розвитку трубопровідного транспортування газу в Україні?” 79,4% респондентів дають різну відповідь (технічне переоснащення, отримання нових контрактів на транзит нафти і газу територією України; спорудження газопроводу в обхід Росії; використання більш раціональних шляхів транспортування, новітнє обладнання); 20,6% - немає відповіді.
“Яка роль України у світовій системі транспортування паливно- енергетичних ресурсів?”- всі респонденти дали відповідь (100%) (Україна має потужну ГТС і нафтопровідну систему, яка дозволяє співпрацювати з іншими країнами; Україна – одна з провідних країн, які транспортують паливно-енергетичні ресурси; Україна є транзитною державою і забезпечує транзитним газом практично всю Європу; статус посередника між Росією і Європою).
“З якими законодавчими актами, які регулюють відносини в паливно-енергетичній сфері з урахуванням стратегічних національних інтересів України Ви знайомі?” 31,7% респондентів дали різну відповідь, але мало конкретики; 47,6% - не відповіли; 20,6% - “не знайомі”.
“Чи має перспективи нафтопровід “Одеса – Броди”?” У 82,5% респондентів - різна відповідь (“так”; “має”; ”напевно це єдиний перспективний трубопровід”; “через Баку – Тбілісі - Джейхан “; “залежно від позиції уряду та інвестиційного клімату; “він їх завжди мав і має, але заполітизованість заважає йому розвиватись”; “перспективи великі”; “має, якщо змінити підхід до нафтогазового напрямку України, наприклад, збільшення поставок нафти до Одеси, збільшення видобутку на Чорному морі”), 12,7% - “ні”; 3,2% - “не знаю”.
“Що необхідно зробити для створення єдиного самодостатнього українського паливно-енергетичного комплексу?” 88,9% респондентів дало досить різноманітну відповідь (“зменшити залежність України від російського газу, зменшення об’єму використання газу підприємствами”; “перехід на альтернативні види палива”; “вивести з діяльності “Росукренерго”; “вкладати державні кошти в ремонт; розробка і розвідка родовищ у шельфі Чорного моря”; “він вже є єдиним, просто декому це не подобається і фіктивно його розділяють”; “треба модернізувати газотурбінні установки, які працюють в даний час (їх коефіцієнт корисної дії – 29%)”; “стабільність влади та справжні фахівці”; “необхідно прийняти нові закони, які б не давали можливості розбазарювати наші ресурси”; “запровадження енергозберігаючих технологій в країні в цілому”; “провести повну модернізацію обладнання”); 11,1% - не відповіли.
“Чи знайомі Ви з Постановою Кабінету Міністрів України “Про заходи, щодо підвищення ефективності використання системи магістральних трубопроводів”? 82,5% респондентів відповіли – “не знайомі”; 9,5% - “так”; у 4,8% - немає відповіді; 3,2% - “частково”.
“Чи достатньо володієте Ви інформацією про паливно-енергетичний комплекс України в контексті європейської інтеграції?” Отримали такі відповіді: 14,3% респондентів написали “так”; 33,3% - “ні”; 33,3% - “не достатньо”; “не зовсім” – 6,3%; “не знаю” – 4,8%; не відповіли – 7,9%.
“Які Вам відомі новітні енергозберігаючі технології 21 століття?”71,4% респондентів відповіли; 22,2% - немає відповіді.
“Чи знайомі Ви з технологіями: розвідки та розробки родовищ корисних копалин, видобутку нафти і газу, транспортування нафти і газу, перспективами зберігання нафти і газу?” 95,2% респондентів дали різну відповідь; 3,2% – “ні”; 1,6% - немає відповіді.
“Назвіть нетрадиційні технології енергозабезпечення”. У 66,7% респондентів є відповідь; 31,7% - не відповіли; 1,6% - “не знаю”.
“Як, на Вашу думку, що являється вагомою складовою енергетичної безпеки України?” 77,8% респондентів відповіли (“ГТС, нафтопроводи, підземні сховища газу, розвиток вагомих галузей промисловості”; “газотранспортна система України”; “енергетичну безпеку України забезпечують газосховища”; “трубопровідна система та власні родовища”; 22,2% - не відповіли.
“В якому напрямку необхідно працювати фахівцям для досягнення енергетичної безпеки нашої держави?” 79,4% респондентів дали відповідь (“перехід до альтернативних енергетичних ресурсів, економія палива”; “розробка новітніх нафтових та газових родовищ”; “перехід на сучасні технології енергозбереження, впровадження новітніх технологій і раціонального використання енергоресурсів”; “розвивати енергозберігаючі технології та ін.”), а у 20,6% - відповіді немає.
“Що є першочерговим завданням для нашої країни на сучасному етапі?” 88,9% - відповідь є (“забезпечення енергетичної безпеки країни”; “вирішення економічних та політичних проблем, забезпечення хорошого іміджу в Європі, в тому числі завдяки вдалій організації Євро –2012”; “закріплення” і перегляд цін на газ Росії”; “стати взагалі незалежною (у повному розумінні цього слова) від Росії в першу чергу, а це можливо тільки при жорсткій національній владі”; “стабільність”; “подолати економічну та фінансову кризу”; “уникнути внутрішніх протиріч і акцентувати увагу на позитивній зовнішньо - економічній діяльності”; “інтеграція в Європу”); 11,1% - немає відповіді.
Студентам геологорозвідувального факультету було запропоновано відповісти на такі запитання:
“Чи знайомі Ви з проблемами та перспективами української нафтогазової геології та геофізики? Назвіть деякі з них”. Від респондентів ми отримали такі відповіді: 83,0% - “частково” (проблеми : “надзвичайно застаріла техніка буріння”; “застаріле обладнання”; “недостатнє фінансування”; “відсутність інвестицій”; “перспективи: “пошуки на морському шельфі”; “розвідка на о.Зміїний”); 10,4% - не відповіли; 4,2% - “не знайомі”.
“Які основні тенденції розвитку геологорозвідувальних робіт на нафту і газ в Україні?” 41,7% респондентів відповіли на поставлене питання ( “пошуки на морі і на більших глибинах покладів нафти і газу”; “буріння глибоких свердловин, освоєння шельфів Чорного та Азовського морів”; “відкриття нових свердловин”); 52,0% - немає відповіді; 6,3 – “не знаю”.
“Від яких факторів залежать геологорозвідувальні роботи по освоєнню родовищ нафти і газу на шельфах Чорного та Азовського морів?” 64,6% респондентів дали відповідь (“залежить, в першу чергу, від виділення коштів на високоякісне обладнання для буріння свердловин у морі, підготовка кадрів для того, щоб студенти уже вивчали методику і способи проведення буріння у морі”; “перш за все від фінансування недостатньої вивченості шельфу, обладнання”; “потрібні плаваючі установки для буріння свердловин на шельфі з можливим бурінням на більш великих глибинах моря”; “від обладнання для глибоководного буріння, від високої кваліфікації персоналу”); 35,4% - не відповіли.
“Які перспективи дорозвідки Передкарпатського прогину?” У 66,7% респондентів є відповідь (“великі перспективи”; “на більшості родовищ запаси вуглеводнів знаходяться на великій глибині і через брак коштів та відсутність нового обладнання, в даний час, не розробляються”; “збільшення глибин буріння, залучення іноземних інвесторів”); 31,3% - немає відповіді; 2,0% - “не впевнений, не знаю”.
“Чи достатньо в наших надрах нафти і газу? Якщо так, то назвіть, які друковані джерела інформації підтверджують це?” 91,7% респондентів відповіли – “так” (“при вивченні матеріалів, які нам надаються в 6-томному “Атласі родовищ України” видно, що запаси нафти і газу в надрах України досить значні”; “підручники “Нафтогазопромислова геологія”, “Пошуки та розвідка нафтових і газових родовищ”, з статей періодичних видань та ін.”), у 6,3% респондентів немає відповіді; 2,0% відповіли - “ не знаю”.
“Чи знайомі Ви з проблемою прогнозування перспектив нафтогазоносності в Карпатському регіоні?” 35,4% респондентів знайомі з цим (“так”; “складна геологічна будова, великі глибини”; “проблема полягає в глибинності залягання покладів і гористій місцевості”); 12,5% - “частково”; 33,3% - “не знаю”; 18,8% - немає відповіді.
“Які Ви знаєте методи інтенсифікації і підвищення ефективності геологорозвідувальних робіт?” Отримали такі результати: 31,3% - різні відповіді (“фінансування галузі щодо розробки і впровадження нових технологій”; “використання новітнього обладнання”; “оновлення обладнання і технічної бази” 54,2% - немає відповіді; 14,5% - “не знаю”.
“Які шляхи раціонального використання власних ресурсів нафти і газу?” У 52,0% респондентів є відповідь (“промисловий комплекс – закупівля газу”; “державні структури та населення – використання власного газу”; “повне забезпечення України власним газом, шляхом запровадження нових технологій при видобутку”; “економія”; “перш за все населення, а потім підприємства”; “експорт – невигідний, добувати стільки, скільки необхідно”), 48,0% - немає відповіді.
“Які перспективи нафтогазоносності українських шельфових зон?” 72,9% респондентів дали відповідь (“так, перспективи великі, особливо на нафту”; “шельфові зони України є дуже перспективними і якщо буде фінансування, тоді суттєво збільшиться видобуток нафти і газу”); 25,0% - немає відповіді; 2,1% - “не знаю”.
Для газонафтопромислового факультету підготовлено інший блок питань. Результати аналізу відповідей респондентів на ряд питань з цього блоку виявились такими:
“З яких джерел Ви отримуєте інформацію про перспективи розвитку нафтогазової промисловості України, державну політику у сфері модернізації паливно-енергетичного комплексу України (ПЕК), національну програму технічного переозброєння об’єктів ПЕК?”:
- лекції – 64,1%;
- преса – 33,3%;
- телебачення – 7,7%;
- спеціальні картотеки бібліотеки, які знаходяться в довідково-бібліографічному відділі – 12,8%;
- Internet – 48,7%
“Чи володієте Ви інформацією про перспективні родовища нафти і газу Західного, Східного та Південного регіонів, зокрема Прикарпаття?”: “так” – 38,5% (“володію інформацією по Східному регіоні”; “по Західному регіоні”; “володію інформацією про Чорноморський шельф, про Прикарпаття не володію”); “ні” – 33,3%; “частково” – 23,1%; немає відповіді – 5,1%.
“Що є головною перешкодою для розробки нових і законсервованих нафтових і газових родовищ?”:
- відсутність кваліфікованих спеціалістів – 7,7%;
- відсутність фінансів – 76,9%;
- відсутність новітньої техніки і технологій – 48,7%;
- своя думка – 28,2%
“Що Ви знаєте про родовища нафти і газу на шельфах Чорного і Азовського морів?” 53,8% респондентів дало відповідь ( “дуже перспективні”; “мають великі запаси і дуже перспективні, але потребують значних капіталовкладень”; “виявлено поклади газу і є підстави вважати про наявність нафти”; “їх є велика кількість, але немає коштів для їх розробки та експлуатації та ін.”); 20,5% - “нічого”; 20,5% - “частково”; 25,1% - немає відповіді.
“Яку роль Ви відводите науково-технічному прогресу в розвитку нафтогазової галузі?”: 79,5% респондентів дали різну відповідь (“основну”; “провідну”; “НТП відіграє вирішальну роль і без нього неможливий розвиток на сучасному етапі”; “науково-технічний прогрес має важливу роль у розвитку нафтогазової промисловості, але потрібно розробляти альтернативне паливо”; “дуже значну, бо потрібні нові технології для нафтогазоконденсатовилучення та ін.”); 17,9% - немає відповіді; 2,6% респондентів відповіли “ніяку”.
“Які Вам відомі новітні енергозберігаючі технології 21 століття?” На це запитання 61,5% респондентів дали відповідь (“прилади побутового вжитку з малою кількістю споживання енергії, перехід на джерела енергії навколишнього середовища”; “перехід на інші види палива, такі як мазут, вугілля, деревина, отеплення будівель та застосування енергозберігаючих технологій”; “застосування енергій сонця, вітру, припливів і відливів”; “вироблення енергій з ріпаку чи відходів деревини”; “утеплюючі матеріали, металопластикові вікна, сонячні батареї, біопаливо та ін.”); 20,5% - не відповіли; 18,0% - “не знаю”.
“Назвіть нетрадиційні технології енергозабезпечення”: у 51,3% респондентів є відповідь (“видобуток газу з відходів, дизельного палива з ріпаку”; “телеустановки”; “вітрові електростанції, гідротермальні”; “переробка відходів виробництва та спалювання їх продуктів”; “сонячна енергія, енергія вітру, гідроенергія”; “біопаливо”; “сонячні батареї”); 30,8% - не відповіли; 17,9% відповіли “не знаю”.
“Як, на Вашу думку, що являється вагомою складовою енергетичної безпеки України?” Ми отримали такі результати: 64,1% респондентів відповіли на запитання (“незалежність”; “самостійність”; “розвиток новітніх технологій та енергозбереження”; “диверсифікація постачання нафти і газу, збільшення власного видобутку”; “розробка нових родовищ нафти і газу”; “перехід на економніше використання енергоносіїв великими підприємствами”; “ефективна розробка запасів нафти і газу”; “перебування всіх родовищ, транспортних систем в руках держави”); 28,2% - немає відповіді; “не знаю” – 7,7%.
“В якому напрямку необхідно працювати фахівцям для досягнення енергетичної безпеки нашої держави?”: 64,1% респондентів дали відповідь (“розробка новітніх технологій”; “переведення на новітні технології великих підприємств”; “працювати для розвитку енергозберігаючих технологій”; “забезпечення держави власною енергією”; “перевести заводи на альтернативні джерела енергії”; “у напрямку розробки родовищ шельфу Чорного моря”); 25,6% - не відповіли; 10,3% - “не знаю”.
“Що є першочерговим завданням для нашої країни на сучасному етапі?” На це запитання 82,1% респондентів відповіли (“енергетична незалежність”; “забезпечити найбільшу незалежність у паливних ресурсах від інших держав”; “раціональне використання нафтогазової продукції і розробка альтернативного палива”; “розвиток новітніх технологій”; “розробка морських родовищ та ін.”); 17,9% - не дали відповіді.
Результати анкетування серед майбутніх фахівців нафтогазової галузі виявили досить високий рівень професійних знань, неабияку зацікавленість, розуміння, вміння орієнтуватися, аналізувати та сміливо висловлювати свої думки щодо енергетичної безпеки України, паливно-енергетичного комплексу, газотранспортної системи України та ін. Респонденти розуміють яке значення мають новітні енергозберігаючі технології, нетрадиційні джерела енергії для нашої держави на сучасному етапі.
Саме тому науково-технічна бібліотека свою головну місію вбачає у інформаційному забезпеченні транснаціонального доступу до світових інформаційних ресурсів з питань нафтогазової промисловості, інтеграції національної галузевої інформації у світовий інформаційний простір.
