Видатний український письменник-демократ і культурно-громадський діяч Марко Черемшина увійшов в історію української літератури як талановитий майстер слова, співець знедоленої Гуцульщини. Його самобутня творчість всебічно відбиває тяжке життя українського трудового люду колишньої Буковини й Галичини в умовах буржуазно-поміщицького ладу цісарської Австро-Угорщини і панської Польщі.
Марко Черемшина (Іван Юрійович Семанюк) народився 13 червня 1874 р. в с. Кобаках Косівського повіту (тепер Івано-Франківщина) в селянській родині. Закінчив Віденський Університет (1906) і працював адвокатським помічником у Делятині, а з 1912 адвокатом у Снятині, де активно займався громадсько-політичною, літературною і культурно-просвітницькою роботою. На початку квітня 1896 р. в чернівецькій українській газеті «Буковина», яку редагував відомий письменник, критик і публіцист О. Маковей, надруковано перше оповідання І. Семанюка «Керманич» під літературним ім'ям «Марко Черемшина».
Глибокий і всесторонній знавець селянського життя і побуту Марко Черемшина показав у своїх творах колоритну панораму життя гуцульського села впродовж понад чверті століття.
Письменник написав головну книгу свого життя, у якій з великою художньою силою показано три етапи повільного вмирання гуцульського села: в «Карбах» воно задихається в лабетах злиднів, безземелля, марновірства, темноти, соціального гніту, в циклі «Село за війни» – воно «вигибає» під пострілами обох воюючих армій, у «Верховині» його прибирають до рук нові пани і орендарі, ласі до чужого шматка, руйнуючи його матеріально і морально.
Марко Черемшина не був письменником-моралістом, він визнавав, що «казаня ні сам не люблю, ні другому вертіти ухо науками не вакаюся» («Своя наука»). У своїх творах він оспівав чистоту взаємних людських почуттів, вірну любов гуцулів, їх палкий темперамент, серед чорних буднів важкого побуту знаходив світлу поезію чистого кохання.
Свіжість таланту Марка Черемшини, його неповторна і наскрізь оригінальна мистецька палітра, самобутнє поетичне світобачення – все це забезпечило його творчості почесне місце в українській дожовтневій прозі. І сьогодні художні здобутки його творчості щедро використовують сучасні українські письменники, освоюючи її високу поетичність, тонкий ліризм, самобутню образність, разюче вміння заглибитися у внутрішній світ простої людини, показати її великою і чистою в усіх помислах і ділах, у єдності з дивосвітом природи.
А ознайомитися з життєвим та творчим шляхом видатного письменника допоможе чергова книжкова викладка постійно діючого «Літературного календаря», організована на абонементі художньої літератури. Представлено відомі твори Марка Черемшини різних років видань, спогади про письменника його дружини Наталі Семанюк «Співець Гуцульщини», фотонарис Христини Сорохтей «Село розквітає…», книга Олени Гнідан «Марко Черемшина. Нарис життя і творчості» та ін. Заслуговує на увагу друге видання монографії Олекси Засенка «Марко Черемшина. Життя і творчість», яке вийшло у світ в доповненій редакції, враховуючи епістолярну спадщину видатного новеліста. Про долю і джерела творчості письменника розмірковує у своєму есеї Ярема Гоян, лауреат Національної премії України ім. Т.Шевченка – літературний портрет Марка Черемшини має назву «Чистий, як душа українця».
…Звернемося до Марка Черемшини, послухаймо його слово про себе, мовлене в «Автобіографії». І задумаємось про себе, своє життя, спорідненість думок… Вже сьогодні замислимось…
«Скептик до філософії, ентузіаст до мистецтва, природи і всього, що гарне. Більше пасивний, чим активний, хоть живо і невгавно шукаю, але не борець я. Швидко запалююсь, але і швидко остигаю. Нечестолюбивий, але свободолюбний. Не терплю ніякого ярма. Не люблю ні чисел, ні математики, ні грошей. Признаю, однак, потребу грошей, бо треба їх і моїй сім’ї…і щоб довги віддавати, та й аби жити. Не чую ненависті до нікого, хіба до гієн, вовків і шакалів. Люблю любість гарячу, як вогонь, таємничу, як море, принадну, як весна, гнівну, як грім у хмарах. Коли б мені дозволено було перемінитись в птаха, то вибрав би я собі жайворонка…»
Отже, запрошуємо всіх, хто цікавиться творчістю Марка Черемшини, поринути у світ його прози, відвідавши абонемент художньої літератури.
