Хвала тому, хто людям у приполі
Неcе слова, подібні хлібу й солі,
І співи, гідні слави сіяча!
М. Рильський
24 травня виповнюється 105 років від дня народження видатного українського письменника, поета, драматурга Михайла Стельмаха. Сергій Плачинда писав, що Стельмах залишається навіки класиком, бо він мову українську збагатив і обезсмертив. Для всіх прийдешніх поколінь творчість письменника завжди буде взірцем мовної майстерності та лексичного багатсва.
Пройшовши нелегкими життєвими дорогами, письменник ніколи не відступав у житті від головного – правди, чистоти помислів, вірності рідному народові. В творах «Кров людська - не водиця» (1957), «Хліб і сіль» (1959), «Правда і кривда» (1961) яскраво виражений національний дух. Навіть у складних умовах тоталітарної системи М. Стельмах силою свого таланту зумів показати невмирущість загальнолюдських та національних цінностей. Дев’ять років не дозволяли друкувати роман «Чотири броди» (1979) через те, що в ньому автор торкнувся забороненої теми - Голодомору в Україні. Саме за цей твір у 1981 році М. Стельмах здобув Державну премію ім. Т.Шевченка. Образи простих людей, невтомних трудівників змалював у своїх автобіографічних поемах - повістях «Гуси-лебеді летять» та «Щедрий вечір».
Також Михайло Стельмах є автором п’єс: «Золота мателиця», «Правда і Кривда», «Кум королю», декількох поетичних збірок та збірок дитячих віршів.
Твори письменника перекладено білоруською, болгарською, чеською, польською та іншими мовами. До ювілею від дня народження письменника на абонементі художньої літератури (к. 22, ІІ пов.) організована книжкова виставка «Краю мій зелений, вічная тривога...», де ви зможете ознайомитись з прекрасними творами М. Стельмаха та його життєвим шляхом.
