Трагічні часи пережили українці, які жили на землях, що відійшли до Польщі після Другої світової війни – в Лемківщині, Надсянні, Ряшівщині, Холмщині. Навіть уряд УРСР неодноразово заявляв, що ці споконвічні українські землі мають ввійти до складу республіки. Але по-іншому розпорядився Й. Сталін. Нав’язавши польському народові прокомуністичний режим, він віддав ці землі, не питаючи місцевих жителів, Польщі. Уже з 1944 р. почалося переселення українців звідти на схід. У 1945-1946 рр. сотні тисяч людей втратили землю, майно й під військовим конвоєм були насильно перевезені в СРСР.

3 грудня виповнюється 295 років від дня народження видатного філософа, педагога, поета і письменника Григорія Сковороди. Великий просвітитель України XVIII cт. виражав передові погляди української громади того часу. Його багатогранна філософська й літературна діяльність відчиняє нам двері до давнього періоду української літератури. Сковорода був всебічно обдарованою людиною – крім знання філософії та літератури, він чудово грав на багатьох музичних інструментах, співав, знав кілька іноземних мов. Він постійно навчався, весь час розвиваючись і передавав свої знання.

У тисячолітній історії української літератури Григорій Сковорода посідає особливе місце. Про нього написано тисячі наукових праць, а його твори видавалися багато разів не лише в оригіналі, але й у перекладах англійською, вірменською, грузинською, італійською, німецькою, польською, португальською, російською, словацькою, сучасною українською, чеською та іншими мовами.

1932-1933 рр… Голодомор. Пекло, створене в Україні на початку 30-х років ХХ століття, не можна ні з чим порівняти ні у вітчизняній, ні у світовій історії. Голод – це не тільки смерть, а духовна руїна, знищення здорової народної моралі, втрата ідеалів, занепад культури, рідної мови, традицій. Цей нечуваний злочин в історії людства коштував для нашої нації мільйони невинних людських життів, в тому числі материнських, дитячих. Осиротив, вигнав український народ із рідних домівок, з прадідівської землі шукати хліба. Україна стала землею вдів і вдівців, сиріт і безпритульних, бездомних старців.

Революція Гідності – доленосна подія, яка об’єднала українців в єдине ціле, незалежно від віку, статі та статусу – всі пліч-о-пліч боролися за свободу своєї країни. Події Євромайдану спричинили докорінну зміну в душах, серцях та свідомості українців. Люди одностайно висловили свою незгоду зміні зовнішньо-політичного вектору, що могло забрати останні надії на демократичне майбутнє України. Це був той момент, коли більшість людей зрозуміла, що далі так жити не можна і вийшли відстоювати свою країну на площі міст і сіл. Це був час пробудження і здатність українців піднятися над інтересами заради кращого майбутнього.

Щороку 21 листопада в нашій країні відзначають День Гідності та Свободи, встановлений Указом Президента України Петра Порошенка у 2014 році. Цього дня українці віддають шану патріотизму й мужності громадян, що стали учасниками Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013–2014 років, піднялися на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору.

Студентська пора – найкращий час у житті людини, яка робить свої перші самостійні кроки. А студентські роки – найщасливіші в житті кожної людини. Це роки, присвячені пошукам істини, творчості, прагненню досконалості, неповторні миті становлення особистості.В Україні 17 листопада, крім Міжнародного, святкується ще й український День студента. Це свято було встановлено Указом Президента Л. Кучми ще в 1999 році «на підтримку ініціативи студентської молоді України».

«Любов виникає з любові: коли я хочу, щоб мене любили я сам перший люблю». Ці слова відомого мудреця-гуманіста Григорія Сковороди найбільш влучно відображають проблему взаєморозуміння, тобто толерантності. Толерантність – це повага і визнання рівності, відмова від домінування та насилля, визнання прав інших на власні думки та погляди. Мета толерантності – прийняття інших такими, якими вони є і взаємодія з ними на основі згоди. Толерантна людина не ділить світ на два кольори – чорний та білий. Вона не акцентує увагу на розбіжностях між «своїми» та «чужими», а тому готова вислухати та зрозуміти інші точки зору. Її добре ставлення до себе співіснує з позитивним і доброзичливим ставленням до інших…

28 листопада ц. р. до науково-технічної бібліотеки завітали науковці кафедри інформаційно-вимірювальної техніки для проведення дискусії на тему «Бібліотека – студент – кафедра: проблеми співпраці». В рамках традиційного для НТБ Дня кафедри відбулось змістовне ділове обговорення.
Учасники заходу змогли переглянути книжково-інформаційну виставку наукових праць, найновіших книг та бібліографічних ресурсів з тематики кафедри. Для них було презентовано бібліографічний рекомендаційний список, який вмістив 166 повідомлень.