24 серпня 1991 року здійснилася одвічна мрія багатьох поколінь українців: Верховна Рада ухвалила Акт проголошення незалежності України, а на Всеукраїнському референдумі українці підтвердили прагнення жити в незалежній державі, зробивши її незворотним фактом історії. До своєї незалежності український народ йшов нелегким тернистим шляхом – крізь ординські навали та війни, боротьбу з гнобителями й окупантами, довгі роки тоталітарного режиму, роки перемог і втрат … В історії нашої країни багато сумних подій. Літописи й пам’ять народу зафіксували такі сторінки, як зруйнування золотоверхого Києва, битва під Берестечком, драматизм Полтавської битви, знищення Запорізької Січі. А в ХХ столітті на долю України випали розстріляне відродження 20-х років, Голодомор 1932-1933 років, Чорнобильська трагедія 1986 року.

Формально відносини Україна-НАТО були започатковані у 1991 році, коли Україна, щойно здобувши незалежність, приєдналася до Ради північноатлантичного співробітництва (із 1997 року перетворена у Раду Євроатлантичного партнерства). Україна першою серед держав СНД приєдналася до Програми НАТО “Партнерство заради миру” (08.02.1994р.).

8 липня виповнюється 110 років від дня народження видатного українського вченого, публіциста, поета, політичного та громадського діяча Олега Ольжича Кандиби). Ольжич один із небагатьох українських інтелектуалів, який заклав перший камінь у фундамент нової України. Він усвідомлював, яку руйнівну роботу провела радянська пропаганда, знищуючи українську культуру та історію, тому все життя боровся за відновлення історії, зміцнення національної єдності.

30 червня виповнюється 110 років від дня народження Романа Шухевича – українського політичного і державного діяча, військовика, члена галицького крайового проводу Організації українських націоналістів. Він був командирем з боку українців українського військового підрозділу «Нахтігаль» в складі іноземних легіонів Вермахту (1941–1942), генералом-хорунжим, головнокомандувачем Української повстанської армії, головою Секретаріату Української головної визвольної ради (1943–1950).

Конституційні традиції, притаманні нашій державі з давніх-давен. Саме український народ першим у Європі створив конституцію, яка відома під назвою «Конституція Пилипа Орлика» (1710 рік.).
Сучасна Конституція – це документ, що поєднує традиційний світогляд українців, прагнення та бачення народу в геополітичному масштабі. Прийняття Конституції, стало одним з найважливіших етапів в історії України. Закон закріпив всі правові основи нашої незалежної країни, її територіальну цілісність і суверенітет, забезпечив права громадян, сприяв подальшому підвищенню міжнародного авторитету України на світовій арені.

Щороку 22 червня, у день початку німецько-радянської війни, яка забрала життя кожного п’ятого українця, Україна відзначає День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни. Німецько-радянська війна тривала від 22 червня 1941 року до 8 травня 1945 року. Складова Східноєвропейського театру воєнних дій Другої світової війни в німецькій історіографії отримала назву Східного фронту, а в радянській – Великої вітчизняної війни. У конфлікті на боці Німеччини виступили Італія, Угорщина, Румунія, Хорватія, Болгарія, Словаччина і Фінляндія.

В теорії держави і права при розгляді проблеми співвідношення держави і особи широко використовуються такі поняття, як “людина”, “особа”, “громадянин”. Термін “людина” характеризує загальні природні, біологічні ознаки індивіда, його особливе місце в живій природі. Термін “особа” означає людину, яка має свої індивідуальні ознаки, існує і розвивається в оточенні собі подібних і усвідомлює себе частиною спільності людей, а також визнає і дотримується правил поведінки, що їх виробило людське суспільство.

Національним багатством країни є її надра, де зберігаються тисячоліттями накопичені сировинні запаси.
Правильність економічної стратегії держави залежить від достовірної оцінки цих запасів, а отже, від результатів детальної розвідки ореолів їх розповсюдження і глибини залягання, а також від підрахунку їх кількості, що може бути використана вже сьогодні , та терміну здійснення видобутку за сучасними технологіями.Виникає необхідність в удосконаленні і пошуку нових, більш ефективних методів розвідки корисних копалин.
Раціональність використання геофізичних методів у геологорозвідувальному комплексі робіт полягає у застосуванні саме тих, які б відповідали вимогам точності спостережень, термінам виконання робіт та рівню затрат.
Відповідно до завдань, що потребують вирішення, розглядають наступні методи розвідувальної геофізики: гравірозвідка, магніторозвідка, електророзвідка, сейсморозвідка, терморозвідка тощо. Кожен з методів розвідувальної геофізики вивчає розподіл тільки того фізичного параметру, на якому він заснований, відображає одну сторону геофізичної ситуації досліджуваного району. Для різнобічної оцінки геологічної ситуації застосовують не один, а ряд методів дослідження.

24 травня виповнюється 105 років від дня народження видатного українського письменника, поета, драматурга Михайла Стельмаха. Сергій Плачинда писав, що Стельмах залишається навіки класиком, бо він мову українську збагатив і обезсмертив. Для всіх прийдешніх поколінь творчість письменника завжди буде взірцем мовної майстерності та лексичного багатсва.

Три з половиною десятиріччя жахливий терор у СРСР був звичним методом державного управління. Здавалося б, за цей час було винищено всі можливості спротиву тоталітаризму. Однак після смерті Сталіна і потепління внутріполітичного клімату розпочався новий етап національно-визвольної боротьби в Україні. Варто назвати основні передумови посилення цієї боротьби. Серед них зовнішні передумови: світовий процес деколонізації 50 – 60-х років, антикомуністичні заворушення в країнах так званої народної демократії, а також потужний правозахисний рух, заохочений прийнятою 1948р. Загальною декларацією прав людини.