З ініціативи молодіжної комісії Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ та директора Науково-технічної бібліотеки ІФНТУНГ Романа Пуйди, 9 квітня в конференц-залі бібліотеки відбулися духовні розважання над Хресною Дорогою Ісуса Христа.

Протягом усієї своєї історії ми прагнемо зробити життя зручним. Можна навести багато прикладів, які, здавалося, свідчать про те, що завдяки набутим знанням з розвитком цивілізації рівень безпеки людей зростає. Людство подолало епідемії тифу, холери, віспи, чуми, поліомієліту. Зневага до особистої безпеки в сучасному світі призводить до величезної кількості аварій, катастроф, внаслідок яких люди гинуть, або отримують травми. Проблема безпеки в умовах сучасного техногенного середовища повинна визначати стратегію і тактику суспільства у всіх сферах діяльності людини.

Психологія – одна з найцікавіших і найзагадковіших у світі наук. Саме вона дає змогу відшукати відповіді на життєво важливі питання: як і чому люди думають, діють і відчувають; чому ми любимо чи ненавидимо; допомагаємо своїм батькам чи повстаємо проти них; досягаємо успіху чи зазнаємо поразки, співпрацюємо чи розв’язуємо війни, радіємо чи плачемо; як ми навчаємось і вдосконалюємося тощо. Знання психології допомагає виявити свій інтелект, пізнати стиль життя, його цінність. Демонструючи шляхи вдосконалення пам’яті, уваги, мислення, психологія сприяє розвитку особистості та її спілкуванню, підказує шляхи подолання індивідуальних психічних розладів.

1 квітня виповнюється 210 років від дня народження Миколи Гоголя. Своїм походженням, долею, єством він пов’язаний з Україною. Микола Васильович Гоголь - один з найбільш незвичайних та загадкових письменників. Розповіді сучасників письменника кардинально протилежні. Дослідники пояснюють це тим фактом, що письменник так і залишився чужим в російському середовищі.

Перші спроби Гоголя в російській літературі були невдалими. Навесні 1831 року виходять українські повісті з назвою «Вечори на хуторі біля Диканьки». Вперше увесь світ побачив Україну в її історії та етнографії, побуті й народних звичаях. Тему єдності, боротьби за незалежність письменник висвітлює в повісті «Тарас Бульба». Перед читачем постала Запорозька Січ з традиціями, перемогами та поразками.

«Ми чуємо тебе, Тарасе, крізь століття!» – під такою назвою відбувся літературно-музичний вечір на військовій кафедрі, присвячений 205-й річниці від дня народження Тараса Григоровича Шевченка, художника слова та пензля, пророка, психолога, філософа, етнографа. Зі вступним словом до присутніх звернулася завідувач відділу обслуговування користувачів науково-технічної бібліотеки Яремійчук Любомира Миколаївна. Вона зазначила, що у біографії поета є багато маловідомих цікавих фактів, які яскраво свідчать про те, що справжній Тарас Шевченко був людиною із безліччю своїх життєвих бажань, захоплень та інтересів.

20 березня виповнюється 380 років від дня народження Івана Мазепи - українського гетьмана, який незмінно тримав гетьманську булаву протягом майже 22 років. Походив Мазепа з родини українського шляхетного роду Мазеп-Колединських. Навчався у Німеччині, Італії, Франції та Голландії, де здобув блискучу європейську освіту, досвід політичного та культурного життя.

З метою підвищення обізнаності студентів у ключових моментах історії України завідувачем сектору культурно-просвітницької роботи науково-технічної бібліотеки Вороніною Вікторією Сергіївною було проведено інформаційну годину «Центральна Рада в історії України» для студентів групи ГЗ -17 - 1. 4 березня 1917 року у Києві представники ліберально-демократичних й соціалістичних сил проголосили створення Української Центральної Ради (УЦР), що мала виконувати функції координатора українського руху. Головою керівництва УЦР став М. Грушевський.

З метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України завідувач сектору культурно-просвітницької роботи науково-технічної бібліотеки Вороніна Вікторія Сергіївна провела інформаційну годину «Від Майдану до АТО» для студентів груп АМ-18-1, АМ-18-2, ТР-18-1.

«Єднаймо душі словом Кобзаря» – під такою назвою відбувся загальноуніверситетський конкурс читців поетичних творів Тараса Шевченка, приурочений 205-ій річниці від дня його народження. Його метою було побачити і зрозуміти, як сприймають і читають поезію Кобзаря студенти, наскільки вона їм близька і цікава.

9 березня відзначаємо 205-ту річницю від дня народження Т. Г. Шевченка – поета, художника, Вчителя і Пророка України. Волею Бога та історії Шевченко, поєднаний з Україною, вбираючи в себе новий досвід народу, росте й розвивається в часі. Здається, ніби ми все про нього знаємо, все розуміємо, проте кожен раз, відкриваючи «Кобзар», переживаємо безліч нових почуттів.

Найголовніше в творах Шевченка - безмежна любов до свого знедоленого народу. Письменник залишив нам «Заповіт», «Молитву», «І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм..» та інші безсмертні твори, якими вимолював добру долю для кожного наступного покоління українців. За дослідженням Я. Гояна «Молитву» поет писав три дні (24, 25, 27) травня 1860 року, складається вона з тридцяти трьох рядків, в кожній строфі по три рядки.

Заклик Шевченка: «Борітеся-поборете, Вам Бог помагає! За вас правда, за вас сила І воля святая!» став символом Євромайдану.