5 грудня виповнюється 140 років від дня народження талановитого поета Олександра Олеся (Кандиби). Непростим був шлях письменника, який увішов в літературу напередодні революції 1917 року. Він був у перших рядах тих молодих людей, що щиро вірили у відродження Української держави та сподівались на краще майбутнє для свого народу. Свої емоції й переживання О. Олесь відтворює в першій збірці «З журбою радість обнялась». Через заборону цензури другу збірку він не зміг видати під своєю назвою «Будь мечем моїм». Збірка вийшла під назвою «Поезії. Кн.ІІ.», а чотири наступних мають тільки порядковий номер.

Історія будь-якого народу складається не тільки з героїчних, а й з трагічних сторінок. Пам’ять і про тріумфи, і про трагедії народів мають самодостатню цінність для майбутніх поколінь. В історії українського народу негативних сторінок аж занадто, але серед них високою скелею стоїть штучний голодомор 1932-1933 рр., який забрав мільйони людей. Невідома навіть точна цифра. Дослідники говорять, що від голоду вмирало 17 людей щохвилини, 1000 - щогодини, майже 25 тисяч - щодня...

Борис Євгенович Патон – видатний український науковець у галузі зварювання, металургії та технології матеріалів, матеріалознавства, визначний організатор науки, академік НАН України та багатьох інших академій, професор, заслужений діяч науки і техніки, Герой України, учасник Другої світової війни. Його різнобічна та надзвичайно плідна наукова та інженерна діяльність, прагнення спрямувати величезні наукові дослідження на вирішення глобальних суспільних проблем не тільки здобули йому світовий авторитет, а й поставили у перший ряд поруч із найвидатнішими науковцями світу.

Штучний Голодомор 1932-1933років – злочин більшовицького режиму, від якого загинули мільйони українців. У світовій історії є не так уже й багато аналогів, які за масштабом, жорстокістю, цинізмом методів здійснення і наслідками дорівнювали б українській трагедії. Безумовно, маємо справу з планетарною соціальною катастрофою. Саме тому багато десятиліть правда про Голодомор перебувала під суворою забороною розголошення. І лише після здобуття Україною незалежності тема Голодомору повертається до пам’яті народу, стає його болем, реквіємом і одночасно символом незнищенності нації.

25 листопада виповнюється 180 рокіів від дня народження видатного українського письменника Івана Нечуя -Левицького. Він увійшов в історію української літератури як неперевершений майстер художньої прози. Створивши ряд високохудожніх творів, відобразив в них важке життя селянства й заробітчан.

Закінчивши Київську духовну академію, І. Нечуй-Левицький працює вчителем російської словесності. Незважаючи на заборону всього українського, старається прищепити вихованцям почуття національної свідомості, заохочує до вивчення українського фольклору, знайомить з творами Т. Шевченка.

Важливим етапом у житті письменника стали зв’язки з видатними діячами української культури – М. Лисенком, М. Старицьким, М. Кропивницьким. Саме в цей період виходять його найкращі твори: «Кайдашева сім’я», «Микола Джеря», «Хмари», «Старосвітські батюшки та матушки» та інші.

Доброю традицією стало проведення спільних засідань співробітників бібліотеки та кафедр університету в рамках Дня кафедри.Переймаючи досвід інших наукових бібліотек та використовуючи новітні інформаційні технології, науково-технічна бібліотека модернізувала цю форму роботи і пропонує мультимедійну презентацію Дня кафедри. Під час перегляду Ви ознайомитеся зі станом комплектування книжкового фонду з дисциплін Вашої кафедри, аналізом використання студентами навчальної літератури, інформаційними можливостями науково-технічної бібліотеки, а також книжково-інформаційною виставкою.

12 листопада у конференц-залі науково-технічної бібліотеки відбувся вечір пам’яті «Наш дух не зламати, свободу не вбити». Рівно п’ять років минуло з того часу, відколи почалися масові вбивства мирних українців представниками тодішньої влади Януковича за участю злочинного «Беркуту». Українці, що зібралися на Майдані 30 листопада, і гадки не мали, що відбудуться жорстокі протистояння з тодішньою владою, штурм на Грушевського, а відтак, сотня вбитих, яка ввійшла в історію як Небесна Сотня.

9 листопада, у День української писемності та мови, традиційно відбувся вже вісімнадцятий Всеукраїнський радіодиктант національної єдності. Вперше радіодиктант писали у травні 2000-го року з нагоди Дня перепоховання Тараса Шевченка і Дня рівноапостольних Кирила та Мефодія.

8-9 листопада у фортечній галереї «Бастіон» вже вп’яте відбувся фестиваль-презентація «Сторінками української книги». Поціновувачі української книги ознайомилися з численними новинками сучасної української літератури.

Ідея проведення такого фестивалю у Івано-Франківську виникла та вперше була втілена у 2014 році. Відтоді щороку фестиваль-презентація друкованої книжкової продукції приурочується Дню української писемності та мови, а також визначній події чи особистості в історії України.

До відзначення 100-річчя ЗУНР в читальному залі технічних та гуманітарних наук (кім. 23, ІІ поверх) організована книжкова виставка «ЗУНР: становлення нашої державності», яка дає можливість користувачам більш детально ознайомитись з ключовими історичними подіями проголошення Західноукраїнської Народної Республіки. Епіграфом до виставки стали слова Й.Сліпого: «Нікчемний той народ, який не вшановує пам'ять своїх героїв, які боролись за волю і незалежність своєї держави».