Протягом 1917 – 1930 р.р. визвольний рух охопив всю територію України. У 1920 р. відбувся розвал Австро-Угорської та Російської імперій, що привело до відродження двох українських держав – Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. Розпочався процес розбудови і захисту незалежної Української держави.
Але українська революція 1917 – 1921 р.р. зазнала поразки із-за агресивних дій країн – Росії, Польщі, Румунії, Угорщини та з інших причин. Найвагоміша з них була спричинена бездарною діяльністю діячів Центральної Ради у 1917 р., наслідки яких не змогли виправити наступні лідери української революції.
Незважаючи на поразку, Українська революція 1917 – 1921 р.р. мала великий вплив на подальшу визвольну боротьбу.
На значній території України, захопленій більшовиками, продовжувалась партизанська війна. Але так як вона носила локальний, розрізнений характер, то не привела до звільнення території України від більшовиків.
Зважаючи на це, Радянська влада силою зброї, голодом 1921 – 1922 р.р., репресіями і розстрілами, вивозом у Сибір, Непом придушила цей рух опору. Остаточно знищити визвольний рух на Наддніпрянщині комуністичній владі вдалося тільки після знищення української еліти та активного селянства на початку 1930-х р.р.
В цей час (1918 р.) у Галичині та на Волині розгорнувся рух супротиву проти новоствореної Польської держави. Український визвольний рух на цих землях діяв не лише підпільно, але й легально. Але з часом, репресії польської влади проти української спільноти привели до створення різноманітних підпільних організацій. У 1929 р. шляхом об’єднання підпільних націоналістичних організацій було створено Організацію українських націоналістів (ОУН), метою якої було відновлення української держави за допомогою всіх доступних методів.
На території Буковини й українських придунайських землях визвольна діяльність здійснювалась як легальними, так і підпільними методами.
Український рух на території, що знаходилась під контролем Чехословаччини, не зазнавав перешкод. Тут народовці (українофіли) пропагували ідею єдності закарпатських українців зі всім українським народом. Їхня діяльність була спрямована на піднесення української національної свідомості серед мешканців Закарпаття.
Отже, у міжвоєнний період українські землі були роз’єднані між чотирма державами, а це ускладнювало для українського визвольного руху завдання визволити українські землі та створити Українську державу. Однією з найдієвіших організацій в цей час була ОУН, яка проводила боротьбу не лише на землях Західної України, але намагалася поширити її на Наддніпрянщину. А також її діяльність виходила за межі України. Боротьба за незалежність і створення єдиної держави не припинялась.
Зважаючи на актуальність історичних подій, які відбувались на території України, в час піднесення національно-визвольних змагань за волю і незалежність (1917 – 1930 р.р.), в читальному залі періодичних видань та гуманітарної літератури №1 (к.32, ІІІ пов.) організована тематична книжкова виставка Національно-визвольний рух в Україні (1917 – 1930 р.р).
Запрошуємо студентів та співробітників університету до перегляду матеріалів даної виставки.
