Іноді, не так часто в історії епох, немов нізвідки, з'являється людина, що міняє наші погляди на все життя і світобудову в цілому. Такою людиною був Миколай Коперник – польський астроном і математик, автор геліоцентричної теорії побудови Сонячної системи. Народився майбутній вчений 19 лютого 1473р. в місті Торунь (Польща). Коперник закінчив факультет мистецтв Краківського університету та юридичний факультет Болонського університету. Вивчав філософію, право, богослов’я, медицину. Після тривалого навчання Коперник повернувся до Польщі і працював каноніком в невеликому рибальському містечку Фромборк. Там почалися перші астрономічні спостереження Миколая Коперника, які він описав у своїй праці «Малий коментар».
У всіх країнах майже півтора тисячоліття володіло розумами людей помилкове вчення Птолемея, який вважав, що Земля нерухомо спочиває в центрі Всесвіту. Послідовники Птолемея придумували всі нові ускладнення, щоб погодити його теорію руху планет навколо Землі зі спостережуваним у дійсності. Але від цього система Птолемея ставала усе більш надуманою й штучною. Коперник дуже ґрунтовно вивчив стародавню астрономію, зокрема «Альмагест» Птолемея. Високо оцінюючи його систему світу, як видатне досягнення античної астрономії, Коперник переконався у її неспроможності.
Вчені, що відкидали теорію Птолемея й висловлювали правильні погляди на будову Всесвіту, не могли ще їх переконливо обґрунтувати. Це вдалося зробити тільки Миколі Копернику. Він розробив геліоцентричну систему світу, згідно з якою Земля та інші планети обертаються навколо Сонця. А закономірності рухів планет, їхні прямі і зворотні рухи, що у системі світу Птолемея описувались складно, в системі Коперника одержали просте пояснення. В шести книгах, з яких складається твір «Про обертання небесних сфер», Коперник значну увагу приділив розрахункам, які доводили його теорію. Після 30 років наполегливої праці, довгих міркувань і складних математичних розрахунків він довів, що Земля – тільки одна із планет, а всі планети обертаються навколо Сонця.
Чутки про його працю та ідеї почали поширюватись по всій Європі. Папа Лев X запросив Коперника взяти участь у підготовці календарної реформи (1514), але вчений відмовився (саму́ реформу здійснено лише 1582 року). Крім теоретичних досліджень, до заслуг Коперника в цей час належать проектування і будівництво гідравлічної машини у Фромборку, що постачала в будинки воду, а також запуск польського монетного двору. Крім того, Коперник вів постійну лікарську практику, зокрема боровся з епідемією 1519 року.
Коперник також брав активну участь у боротьбі з Тевтонським Орденом – під час польсько-тевтонської війни (1520-22) він організував успішну оборону дієцезії від тевтонців, а згодом (1524) брав участь у мирних переговорах, наслідком яких стало проголошення території Тевтонського ордену герцогством Пруссії у васальній залежності від Польського королівства.
З 1531 року цілковито присвятив себе роботі над книгою. Ще до видання трактату, яке було кінцевою метою, Коперник поширив серед знайомих короткий виклад своєї праці, відомий як «Малий коментар». В 1542р. стан здоров'я Коперника різко погіршився – його розбив параліч.
24 травня 1543 року, маючи 70 літ, Миколай Коперник помер внаслідок інсульту.
Свою найголовнішу працю, базовану на узагальненні власних тривалих спостережень і підрахунків, «Про обертання небесних сфер» Миколай Коперник опублікував після довгих сумнівів у рік своєї смерті (1543).
У цій роботі вчений виклав зовсім нове розуміння місця Землі і, разом з тим, людини у Всесвіті, виступивши творцем геліоцентричної теорії світу.
Основну думку Коперника коротко викладено на його пам'ятнику у Варшаві: «Він зупинив Сонце, зрушив Землю». Книга Коперника латиною вийшла накладом 1000 примірників у Нюрнберзі.
Згодом трактат перевидано в Базелі (1566). В 1616 році Ватикан вніс книгу Коперника у перелік заборонених (в ньому вона значилась до 1828 року). Втім, це не завадило її перевиданню вже у наступному (1617) році в Амстердамі та всім дальшим передрукуванням.
Дізнатися більше про відомого астронома можна з наступних джерел:
Азархін В. А. Коперник. Бруно. Галілей / В. А. Азархін, В. С. Горський. – К. : Наук. думка, 1974. – 200 с. : іл.
Азархин В. А. Научная истина и судьба ученого. Коперник, Бруно, Галилей / В. А. Азархин, В. С. Горский. – К. : Наук. думка, 1984. – 176 с.
Веселовский И. Н. Николай Коперник. 1473-1543 / И. Н. Веселовский, Ю. А. Белый. – М. : Наука, 1974. – 456 с. : ил.
Гребеников Е. А. Николай Коперник / Е. А. Гребеников. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : Наука, 1982. – 144 с. : ил. – Библиогр.: с.142-143.
Коперник Николай // Астрономы : биограф. справ. / И. Г. Колчинский, А. А. Корсунь, М. Г. Родригес. – Изд. 2-е, доп. и перераб. – К., 1986. – С. 161-162.
Рыбка Е. Коперник . Человек и мысль / Е. Рыбка, П. Рыбка ; пер. с пол. Данилова Ю., Бондарева А. – М. : Мир, 1973. – 328 с. : ил. – Библиогр.: с.323-324.
З висловлювань Коперника
Філософи, зважаючи на незвичайну досконалість неба, називали його видимим божеством. Тому, якщо оцінювати достоїнства наук залежно від того предмета, який вони досліджують, найбільш видатною буде астрономія.
Я віддаю перевагу задовольнятися тим, за вірність чого можу поручитися.
Обов'язок філософа полягає в пошуках істини всюди і наскільки провидіння це тільки дозволяє людському розуму.
І був Аристарх судимий за те, що зрушив з місця святий центр світу.
І чому нам не вважати, що добове обертання для неба є видимістю, а для Землі дійсністю.
Cкладні рухи, нелегко досить добре пояснити словами, тим більше що, на слух сприймається гірше, якщо не бачать очі.
