В людських сердець незаймані глибини
своїм він серцем глибоко проник –
співець краси, природи і людини,
душі людської дивний чарівник.
І. Гончаренко
Олександр Довженко – одна з найталановитіших і надзвичайно трагічних постатей ХХ ст. Видатний кінорежисер-новатор, «поет слова і кадру, віртуоз монтажу», самобутній письменник, мислитель і філософ краси, на Батьківщині він - «підкошена тінь довічного засланця і мученика за народ». Довженка проголосили «справжнім співцем доби, що народила його, виплекала і дала в руки могутні засоби для виявлення свого обдарування, свого таланту, свого генія», «палким співцем дня сьогоднішньго і дня завтрашнього».
Він піднявся над традиціями свого часу й гостро поставив проблеми антинародного тоталітарного ладу в СРСР та адміністративно-бюрократичних, волюнтаристських методів керівництва на війні й у мирний час, проблеми розчленованості українського народу, нівелювання людської особистості, відкидання Бога, духовних цінностей, знищення історичної пам’яті, викорінення почуття національної гідності, свідомості, самосвідомості.
10 вересня виповнюється 120 років з дня народження великого митця.
Творча спадщина О. Довженка багатогранна - фільм «Земля», що приніс автору світову славу, кіноповісті періоду Великої Вітчизняної війни «Повість полум’яних літ», «Україна в огні», новели «Жага до життя», «Ніч перед боєм» та інші.
З особливою любов’ю розкривається тема праці в останніх творах О. Довженка «Зачарована Десна» і «Поема про море».
У 1957 р. Київській кіностудії художніх фільмів присвоєне ім’я О. Довженка.
Організована книжкова виставка на абонементі художньої літератури «Славний борець за долю рідного краю» - це вияв глибокої поваги до Майстра та намагання черговий раз привернути увагу читацької аудиторії до генія, заповіт якого досі не виконано.
