Залиш на хвилинку щоденні турботи, Згадай їх усіх, замордованих, вбитих, Федір Малицький В осяяні сонцем травневі дні виповнюється 67 років від Дня Перемоги у Великій Вітчизняній війні (1941-1945рр.). На площах, вулицях, біля Вічного вогню вітають ветеранів-переможців. Хвилиною мовчання ми схиляємо голови та вшановуємо пам’ять загиблих воїнів, які своїм життям принесли нашому поколінню цю Перемогу. Полум’я війни обпалило Україну найбільше з усіх тодішніх республік СРСР. Для неї війна обернулася національною трагедією, що поглинула мільйони людських життів, перетворила на згарища й руїни міста і села, знищила промисловість і сільське господарство, завдала величезної шкоди науці й культурі.Загарбники нещадно експлуатували населення і природні багатства нашого краю. 85 процентів продуктів, що надходили до рейху з радянських окупованих районів,були з України. Для німецької промисловості та сільського господарства вона стала й джерелом дармової сили.Загалом з України було вивезено на каторжні роботи до Німеччини 2,4 мільйони чоловік, переважно молоді.Через відсутність продуктів харчування населення українських міст голодувало. Сплюндрована окупантами Україна 1225 днів і ночей перебувала в епіцентрі нищівних фронтових ураганів, які двічі пронеслися її територією – під час трагічного відступу радянських військ, а потім, коли вони наступали, женучи фашистські орди на Захід. Війна не оминула жодну українську родину. У кожному домі живе пам’ять про близьких і рідних, які загинули на цій війні чи зазнали тяжких мук у той безжалісний час. Сьогодні ми всі згадуємо про них. Ми згадуємо про долю наших матерів, яким довелося пройти через воєнні біди. Таких, як вони, були мільйони. З їх героїзму і терпіння склався безсмертний подвиг усього українського народу. Ми горді тим, що наш народ вийшов переможцем з тієї страшної війни. Наш народ переміг не лише силою зброї, а й силою духу. Це була перемога милосердя над ненавистю, єдності – над розбратом, добра над злом. Своїм життям наші діди та батьки дали великий приклад усім нам. Наш обов’язок – бути гідними їх подвигу. Велич безсмертного подвигу воїнів Великої Вітчизняної – безстрашних фронтовиків і бійців-партизанів, мужність і жертовність, незламність і героїзм уславленого покоління переможців, які здобули свободу для всієї Європи та відродили з руїн рідну землю,залишається невичерпним джерелом патріотизму,стійкості у випробуваннях, утвердження поваги до ЛЮДИНИ, її прав і свобод. …Минають роки, відлітають у вічність. Минуло стільки років, відколи замовкли останні постріли гармат, настала тиша, прийшов на нашу землю мир довгожданний, вистражданий, оплачений найвищою ціною людського життя. Та не згасає пам’ять про тих, хто не шкодував своєї крові, свого життя. «Полум’я пам’яті у наших серцях» – саме під такою назвою організована книжково-ілюстративна виставка в читальному залі періодичних видань та гуманітарної літератури №1. Всіх, кому не байдужа історія держави, запрошуємо ознайомитися з виставкою, де представлена різноманітна література в двох розділах:
Ви матимете змогу детальніше ознайомитися з такими виданнями як: книгами «Україна в полум’ї війни 1941-1945», «Ми йшли до тебе, Перемого!», В.Косик «Україна і Німеччина у другій світовій війні», В.Верига «Дорогами другої світової війни», архівними документами «Архіви окупації 1941-1944», Т.1 (упоряд. Н. Маковська), спогадами та роздумами очевидця Ф. Пігідо-Правобережного «Велика Вітчизняна війна» та ін.; статтями з періодичних видань «Український історичний журнал», «Грані», «Українська культура». Літературні джерела виставки будуть корисними не лише історикам-науковцям, студентам, аспірантам, а й усім, хто не байдужий до минулого та майбутнього України. Запрошуємо всіх бажаючих ознайомитися з матеріалами виставки «Полум’я пам’яті у наших серцях», яка експонується в читальному залі періодичних видань та гуманітарної літератури №1 (к.№32,ІІІ пов.). |
|||