Господь, багатий нас благословив
Дарами, що нікому не відняти:
любов і творчість, туга і порив,
Відвага і вогонь самопосвяти!
Олег Ольжич
Олег Ольжич увійшов в історію української літератури як людина і поет героїчного складу, незламний борець за волю свого народу. Микола Жулинський в передмові до книги О.Ольжича « Поезія, проза» (2007) писав: «О.Ольжич – поет, археолог, культурфілософ, політичний діяч… – із величезним запізненням відкривається Україні, натхненно служити якій був покликаний історичною необхідністю здобуття незалежності для свого народу. В його особі ми маємо інтелектуала європейської респектабельності, мислителя, який розглядав і практично втілював процес відновлення державності України…»
Олег Ольжич — це літературний псевдонім сина Олександра Олеся (Кандиби). Народився він 8 липня 1907 року в Житомирі. Університетські студії закінчив у Карловому університеті в Празі доктором філософії. Був асистентом Українського Вільного університету в Празі. В 1938р. читав лекції (слов’янська археологія) в Гарвардському університеті та був ініціатором організації Українського наукового інституту в США. Він учасник багатьох міжнародних конференцій; друкується в наукових збірниках, зокрема й іноземними мовами. До речі, О. Кандиба знав 9 європейських мов.
У 1930-40-х рр. він був активним учасником українського націоналістичного руху, одним з лідерів ОУН. Як поет Ольжич належить до «Празької школи». Перша збірка «Рінь» (Львів, 1935 р.) представила громадськості поетично зрілого, своєрідного митця, викликала багато відгуків у пресі. У збірці звучать мотиви слов'янської праісторії, античної Греції, Риму, «золотого віку» людської доби. Тут Кандиба-науковець вірний історичній тематиці Ольжича-поета. Друга збірка «Вежі» вийшла в 1940р. у Празі. Посмертно було видано збірку «Підзамча» (1946). Його художній світ охоплює Україну в широкому діапазоні історичних подій – від IX до XX століть, в координатах його художніх роздумів – складні перипетії та факти, під час яких відкривається громадянська позиція поета.
Добре сказав про Ольжича один з його дослідників і побратимів: «В дійсності він і сучасний, і майбутній. Він-бо, як мало хто, втілив вічні змагання української нації, її духовність і лінію шукання її духовного розвитку в майбутньому, її місію».
Його поезію не сприйме звичайний читач. Це мусить бути дуже високоосвічена людина, грамотна людина, яка знає антологію, яка знає історію грецьку, римську, щоби схопити суть поезії Ольжича.
Забути його ім’я не маємо права: це одна з найсвітліших постатей української історії. Сьогодні Олег Ольжич – поет і громадянин, сподвижник національно-державної ідеї – приходить до читача, щоб по праву зайняти гідне місце серед духовних велетнів українського народу. Ознайомитися з життєвим та творчим шляхом поета можна на абонементі художньої літератури, де організована чергова книжкова викладка постійно діючого «Літературного календаря». До 105-ї річниці від дня народження Олега Ольжича представлені його твори та літературознавчі матеріали про творчість поета. Акцентуємо увагу на наступних виданнях: О.Ольжич «Поезія, проза» (2007), О.Ольжич «Незнаному Воякові : Заповідане живим» (1994), «Дороговказ. Поезії О.Теліги та О. Ольжича» (1994). Всім, хто цікавиться чи вивчає творчість поета варто переглянути книги «Празька поетична школа. Антологія» (2004), С. Геник «150 великих українців» (2001), «Українське Диво. Поетична антологія. Кн.2» (2005), «Українське слово. Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст. Кн.2» (1994) та ін.
Запрошуємо всіх бажаючих відвідати абонемент художньої літератури для ознайомлення з представленими матеріалами «Літературного календаря».
