Нещодавно виповнилося 205 років від дня народження Миколи Гоголя, який своїм походженням, природою художнього генія, долею, всім людським єством, пов’язаний з Україною, яка для нього була приваблива й надихаюча, сповнена святковості й екзотики, козацької звитяги й фантастичних пригод, самавідданої жертовності.
М .Грушевський вважав Гоголя «одним із найгеніальніших людей, яких дала Україна». «Наш безсмертний Гоголь», - говорив про нього Шевченко. Він вперше в літературі підійшов до зображення народних мас, як головної рушійної сили історичного процесу.
В повісті «Тарас Бульба» Гоголь показав героїчний захист свободолюбивим народом своєї честі і незалежності. Цей твір відіграв визначну роль у розвитку української національної свідомості. Цикл повістей «Миргород», «Портрет» і «Шинель» міцно утвердили Гоголя в його історичній ролі основоположника сатиричного напрямку в літературі, стали взірцями істинного поетичного епосу. Літературна критика того часу і послідуюча поставила їх в один ряд з вершинними його творами – «Ревізором» і «Мертвими душами».
Гоголь йшов по сліду Пушкіна, але пішов значно дальше, сміливо руйнуючи закостенілі форми книжкового синтаксису. На сторінках його творів хлинув бурхливий потік народної розмовно-побутової мови, щедрої в своїх лексичних засобах, розкованої в своїх стилістичних формах. Він розкріпачує слово, відкриває в ньому багато скритих можливостей.
Уже своїм сучасникам Гоголь відкрився як істинний чарівник слова, який діставав його із гущі народного життя і перетворював в поетичний феномен. Він бачив в слові не тільки засіб інформації, але, перш за все, джерело поезії.
Академік Л.А. Булаховський відзначив привнесення Гоголем у російську мову нового відчуття природи, «афективних елементів», стилістичного багатоголосся і «відбірної емоційної лексики, словника пишно-красивого, розрахованого та те, щоб захоплювати, хвилювати високим устремлінням, потугою величного або страшного, підкорюючою силою прекрасного». Мова його творів викликала подивування сучасників і не перестає дивувати нас.
Для Гоголя слово було своєрідним і закінченим поетичним мікросвітом, немов цілісною моделлю художнього твору. Він був справжнім майстром художнього слова і вірним йому.
«Обходитися зі словом потрібно чесно. Воно є вищий дарунок Бога людині», - написав Гоголь у «Вибраних місцях».
Запрошуємо всіх бажаючих до перегляду художніх творів, представлених на тематичній виставці «Майстер художнього слова», організованій на абонементі художньої літератури (к. 22, ІІ пов.) науково-технічної бібліотеки.
Його слово і сьогодні знаходить шлях до сердець мільйонів читачів. Надіємось, що і Вас воно не залишить байдужими, і Ви долучитеся до його творчості, яка є безцінним внеском до скарбниці духовності українського народу.
