Збереження і передача національної пам’яті – це справа не тільки усього громадянського суспільства, а й бібліотеки як соціального інституту. Така діяльність сприяє росту національної самосвідомості, піднесенню почуття національної гордості за свою історію, культуру, мову, звичаї та традиції. Стародруки та рідкісні видання є незамінним джерелом з історії нашого народу, його культури та освіти, їх вивчення сприяє поверненню історичної пам’яті. Історико-культурна роль унікальних книжок і загалом фондів рідкісних видань полягає у впливі духовної культури минулого на духовний світ сучасної людини.
Саме цій важливій темі було присвячено чергове засідання обласного методичного об’єднання бібліотек вищих навчальних закладів на тему «Книжкова спадщина бібліотек ЗВО: визначення та збереження», яке відбулося 29 травня 2019р. на базі науково-технічної бібліотеки ІФНТУНГ. Учасники засідання – представники бібліотек Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, Івано-Франківського національного медичного університету, а також бібліотеки Академії Івана Золотоустого.
Зліва направо: директор бібліотеки Академії Івана Золотоустого Іванна Стрихар, директор науково-технічної бібліотеки ІФНТУНГ Роман Пуйда, директор наукової бібліотеки Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника Петро Гаврилишин, директор бібліотеки Івано-Франківського національного медичного університету Мирослава Татарин.
Завідувач сектору зберігання фондів науково-технічної бібліотеки Тетяна Степашкіна розповіла про історію виникнення понять «рідкісна книга», «книжкова пам’ятка», «цінні видання». У другій половині ХІХ ст. через значне збільшення видавничої продукції та, відповідно, фондів у європейських бібліотеках відбувається відокремлення книгосховищ. Тоді ж була усвідомлена необхідність відокремлення та компактна розстановка певних масивів цінних видань, рукописів та інкунабул.
Така тенденція призвела до створення відділів рідкісних та цінних книг. У 80-х роках міжнародна спільнота звернула свою увагу на рідкісні фонди бібліотек. Так Міжнародною Федерацією бібліотечних асоціацій (ІФЛА) у 1984 році була ухвалена програма „Збереження та консервація” (РАС), спрямована на розроблення правил зберігання та використання бібліотечних фондів. З метою реалізації проектів збереження бібліотечних та архівних фондів у 1992 році було створену Програму ЮНЕСКО «Пам’ять світу», у рамках якої з 1995 року було засновано реєстр «Пам’ять світу», завдяки якому можна прослідкувати еволюцію думки, відкриттів та досягнень суспільства. Були названі університетські бібліотеки, чиї старовинні фонди мають статус об’єкту національного наукового надбання України.
Особлива увага акцентувалась на збереженості таких фондів. Умови зберігання й використання рідкісних та цінних книг повинні бути спрямовані на максимальне збереження їх первісного вигляду; без цього книжкова пам’ятка стає джерелом опублікованого твору, але не може задовольнити суспільну потребу в книзі як засобі пізнання історії та культури через особливості видання.
Завідувач сектору зберігання фондів науково-технічної бібліотеки ІФНТУНГ Тетяна Степашкіна
Забезпечення збереженості фондів – єдиний безперервний процес, що починається з моменту надходження документа до бібліотеки й триває протягом усього періоду його зберігання й використання.
Прагнення України зайняти належне місце в сучасному європейському культурному процесі, завдання мати власне обличчя в контексті розвитку європейської та світової цивілізації неможливе без усвідомлення свого історичного коріння шляхом вивчення і популяризації історичного минулого, пам’яток культурної спадщини, їх органічного включення в суспільне життя.
Під час спілкування було обговорено різні питання, що стосуються організації, збереженості та популяризації книжкових спадщин університетських бібліотек.
