Поезія – це завжди крок вперед Поезія… Таке коротке і змістовне слово! Вона і втішить, і пригорне, і приголубить. Поетичне слово здатне проникати в таємниці людської душі, закликати людину мислити образами, допомагає спілкуванню, розширює кругозір. Напередодні Всесвітнього дня поезії у рамках клубу за інтересами «Діалог» відбувся художньо-поетичний вечір «Поезія – це скарб усіх віків, це діамант величиною в слово!» Учасниками вечора стали талановиті студенти нашого університету. До кожного із них по-різному приходить натхнення творити поезію і у кожного є своя Муза, яка надихає. Їхні поетичні твори є досить різноманітними, бо порушують різні соціальні проблеми, які присутні у нашому житті, розкривають найпотаємніші почуття і думки людини. Одним із найкращих і найглибших людських почуттів є кохання. Його сила облагороджує, робить людину добрішою і кращою, спрямовує на великі діла та героїчні вчинки, а іноді і змушує страждати. По-різному воно приходить до людини і у кожного воно своє. Авторські ліричні оповіді про кохання прочитали наші гості клубу «Діалог»: Марія Йосифів – студентка 2 курсу геологорозвідувального факультету («Любов»), Ярослав Тимків – студент 3 курсу цього ж факультету («Мій ангел», «Десь далеко у Карпатах», «Де ж ти, мила, загубилась?»), Тарас Тимофій – студент 3 курсу Інженерно-екологічного інституту («Мрійник»), Віталій Тимчук – студент 2 курсу Інституту інженерної механіки («Без тебе я не я»). 2014 рік – рік святкування 200-ліття від дня народження Т.Г. Шевченка. Про генія Кобзаря написано багато поетичних і прозових творів. Свою поезію, присвячену Т. Шевченку, продекламував Віталій Тимчук. Для кожної людини найдорожчою на світі є мати. Їй ми несемо свої болі і радощі, сумніви і успіхи. Мати, як сонце, добре і ласкаве, що зігріває своїм промінням землю, бо все на світі зростає, зігріте її теплом і увагою. Поезію «Матусенько» подарувала присутнім Марія Йосифів. По-справжньому є щасливою та людина, яка знайшла себе у цьому житті та має надійних друзів. Вони завжди вислухають, розрадять, прийдуть на допомогу. Про це йшла мова у поезіях Віталія Тимчука «Моїм друзям» та «Стимул». На жаль, не завжди і у долі людини, і у долі країни складається так, як того хотілося б. Наша країна опинилася у складній політичній ситуації. Ці події відобразили у своїх поетичних творах Ярослав Тимків («Слово нації») та Тарас Тимофій («В незалежній Україні ми таки залежні»). Складна політична ситуація призвела до революційних подій. Свої протести люди висловлювали на Майданах країни. Слова-вітання «Слава Україні!», «Героям Слава!» набули нового значення. Мирне протестування народу України на Майдані Незалежності у Києві поступово загострювалось і призвело до трагічних наслідків, бо під час цих протестів загинуло багато патріотів України, які увійшли в історію як «небесна сотня». Героям-борцям за долю країни присвятили свої поетичні твори Тетяна Момот – студентка 1 курсу факультету документознавства та технічного перекладу («Пробач мені, мамо…», «Останній лист») та Марія Йосифів («Чути свист з мертвої тиші»). Ці поезії до сліз схвилювали присутніх своєю відвертістю та емоційним художнім прочитанням. На вечорі був присутній Пуйда Роман Богданович – кандидат історичних наук, доцент кафедри історії та політології. Його глибоко вразили поезії студентів. Науковець теж вболіває за долю нашої держави і прочитав свої поетичні твори про події 10 грудня 2014р. Прекрасним доповненням цієї зворушливої зустрічі стала книжкова виставка «Поезія – це музика душі». Студентська молодь подарувала неповторний світ поетичної сповіді, що вчить тонко сприймати красу, осмислювати навколишню дійсність, співпереживати, щоб ніколи не зачерствіли почуття. Сподіваємось, що почута поезія піднесла присутніх духовно та збагатила новими відчуттями. Можливо, ця зустріч з талановитою молоддю стане гарним початком майбутньої більш тісної творчої співпраці бібліотеки з обдарованими студентами університету. |
|||