Проголошення Західноукраїнської Восени 1918 р. внаслідок глибоких соціально-економічних, політичних, національних протиріч, загострених до краю програшем у Першій світовій війні, Австро-Угорська імперія розпалася. Активізувався національно-визвольний рух у західноукраїнських землях. На політичній карті Європи з'явилися нові суверенні держави: Австрійська республіка (12 листопада), Західноукраїнська Народна республіка (13 листопада), Чехословацька республіка (14 листопада), Угорська республіка (16 листопада), Королівство сербів, хорватів і словенців (1 грудня, з 1929 р. Югославія) та інші. Таким чином, Західноукраїнська республіка (ЗУНР) зі столицею у Львові, стала одним з перших державних утворень, що виникли на уламках Австро-Угорської імперії. 18 жовтня 1918 р. у Львові було проголошено Українську Національну Раду з повноваженням парламенту. Головою Національної Ради було обрано Є. Петрушевича. Більш детальніше про розвиток ЗУНР мали можливість дізнатися студенти 3 курсу Інституту гуманітарної підготовки та державного управління за допомогою календаря історії «Вогонь державності в серцях українців». На початку заходу студенти коротко пригадали з курсу історії України передумови та умови створення ЗУНР. Також згадали й імена активних діячів цієї держави, оскільки серед них було чимало уродженців Прикарпаття. Головний акцент було зроблено на столицю ЗУНР, якою найтриваліший час був Станиславів. Саме у Станиславові були прийняті основні закони ЗУНР. Йшла мова і про поліетнічність Галичини – це основна причина розбрату між молодими польською та українською державами. Студенти дійшли до висновку, що незважаючи на те, що Західноукраїнська Народна Республіка проіснувала 257 днів це дало поштовх в історичному просуванні українського народу шляхом національної свободи і державної незалежності та поставило на практичний ґрунт в українському русі гасло Соборної Української держави. Досвід ЗУНР підтвердив, що здобути і відстояти незалежну національну державу можливо тільки завдяки об’єднанню сил усіх соціальних верств і політичних сил нації. Чорно-білі ілюстрації, що демонструвалися, стали яскравим доповнення до календаря історії. Вони допомогли краще усвідомити значення цієї героїчної сторінки у боротьбі українського народу за волю та незалежність. |
|||