Оскільки зібрання рідкісних книг науково-технічної бібліотеки ІФНТУНГ складається в основному з видань ХІХ – початку ХХ ст., то зацікавленість викликає визначення рідкісності та цінності саме таких видань. А тут абсолютних критеріїв немає. Як вважають відомі бібліотекознавці, пріоритетним для нашої держави вважаються національний та українознавчий підхід. Це означає найбільш повне збирання україніки: видань українською мовою; видань, виданих в Україні; видань, які змістом стосуються України; авторів – українців тощо.
У фондах рідкісних видань рекомендується в першу чергу зосереджувати україніку до 1922р. Така конкретна межа обумовлена, з одного боку, закінченням періоду «визвольних змагань», видання якого незаперечно є дуже рідкісними і цінними, і з другого боку, становленням системи книговидання в Україні, її одержавленням, збільшенням друкованої продукції, поступовою її ідеологізацією, і нарешті, бібліографічною фіксацією Книжковою палатою.
Таким чином, можна вважати рідкісними і цінними всі українські та українознавчі видання ХІХ – початку ХХ ст. Такий підхід є історично справедливим щодо вітчизняної книги, об’єктивним, і дозволяє фондоутримувачам спростити експертизу та відбір книжок до відповідних підрозділів і, одночасно, до Державного реєстру книжкових пам’яток за цим критерієм.
Тому в процесі вивчення фонду рідкісних видань ми будемо спиратися на «Інструкцію про порядок відбору рукописних книг, рідкісних і цінних видань з бібліотечних фондів до Державного реєстру національного культурного надбання» (2001), яка визначає основні групи документів для включення до Державного реєстру та порядок відбору документів. Інструкція поширюється на мережу діючих бібліотек усіх форм власності та підпорядкування.
Головне завдання, яке ставить бібліотека з даної проблематики – це забезпечення сучасного наукового рівня роботи з розкриття колекції рідкісних і цінних видань: розвиток та удосконалення довідково-бібліографічного апарату, бібліографічне опрацювання книжкових пам’яток, підготовка друкованих та електронних каталогів.
Структуризація фонду рідкісних і цінних видань науково-технічної бібліотеки ІФНТУНГ
Фонд кожної бібліотеки передбачає внутрішню упорядкованість, узгодження і взаємодію всієї сукупності документів, зібраних у ньому. Це досягається завдяки виділенню у фонді бібліотеки ряду автономних частин – підфондів. Характерною ознакою підфонду є його відокремлене розміщення і зберігання в приміщенні бібліотеки. Таким підфондом в структурі НТБ є фонд рідкісних видань. В повсякденному ужитку підфонд іменують словом «фонд», цим підкреслюється його відносна автономність, відокремленість.
Структура – це будова, організація, конституція бібліотечного фонду, його упорядкованість за тими або іншими ознаками. Від того наскільки правильно структурований фонд, залежить успіх всієї роботи з ним, тому що структура дозволяє уніфікувати та суттєво полегшити технологію формування фонду.
Основний документ, що визначає принципи та порядок формування фонду рідкісних видань НТБ, це «Положення про фонд рідкісних і цінних видань науково-технічної бібліотеки ІФНТУНГ», затверджене наказом ректора в 2007р.
Згідно даного Положення фонд рідкісних і цінних видань – це частина основного фонду науково-технічної бібліотеки, до якої входять рідкісні, особливо цінні документи, що мають наукові, історичні та поліграфічні особливості. Він складає близько 2900 примірників (2040 назв), надруковані з найдавніших років до 1950 року включно. В основному це література з природничих та технічних наук: таких як математика, фізика, геодезія, геологія, хімія, мінералогія, механіка, гірнича справа. Фонд складається з різних типів та видів вітчизняних та чужоземних видань; наукової, навчальної, довідкової, науково-популярної, виробничої літератури.
Фонд рідкісних видань розміщений в окремій, ізольованій кімнаті відділу книгозберігання. Рішення про відокремлення цінних видань з основного фонду книгосховища було прийнято в 2002 році.
Для розміщення фонду використовується систематично-алфавітна розстановка документів, яка передбачає розміщення документів на стелажах за галузями знань у відповідності з Універсальною десятковою класифікацією (УДК) та рідше Бібліотечно-бібліографічною класифікацією (ББК) – для творів суспільно-політичної та художньої літератури. Спосіб розстановки фонду носить стабільний характер і змінюється лише у виняткових випадках.
Окремий ряд в структурі фонду рідкісних видань складає література на іноземних мовах. Дані видання розміщені згідно алфавітно-хронологічної розстановки.
За допомогою автоматизованої бібліотечно-інформаційної системи «УФД/Бібліотека» створена електронна база даних «Фонд рідкісних видань».
Характеристика складу фонду рідкісних і цінних видань за різними ознаками
Фонд як специфічна підсистема бібліотеки має ряд властивостей. Найважливішими з них для фонду рідкісних видань є інформативність (властивість фонду бути джерелом інформації для користувачів) та кумулятивність (спроможність накопичувати, збирати інформацію, що зафіксована в документах). Кумулятивність фонду забезпечує функцію збереження та спадкоємності людської культури. Похідним для кумулятивності є цінність бібліотечного фонду, його корисність для читачів.
Важливим параметром фонду є його склад: сукупність ознак, які характеризують номенклатуру документів, що складають бібліотечний фонд. Склад фонду характеризується п’ятьма основними ознаками: змістом (тематикою) документів; типами або читацьким призначенням документів (науковий, навчальний, довідковий тощо); видами документів (книги, брошури, журнали, газети тощо); мовою; хронологічною ознакою документів (рік видання) та ін.
Спробуємо охарактеризувати склад фонду рідкісних видань НТБ, беручи до уваги не кількість примірників, а кількість назв (2040). З впевненістю можна сказати, що за змістом у фонді переважає література з природничих та технічних наук. Загальна картина змістовного наповнення даного фонду згідно загальних розділів Універсальної десяткової класифікації показана у вигляді діаграми (рис. 4.1).
Рисунок 4.1 – Склад фонду рідкісних видань згідно загальних розділів Універсальної десяткової класифікації
Більш детально проаналізувавши літературу загальних розділів, згідно прийнятих в бібліотеці класифікацій, можна зробити висновок, що третю частину фонду складають видання розділу 55 Геологія. Науки про землю – 34,1%. В процентному відношенні склад фонду рідкісних видань за змістом показано у вигляді діаграми (рис. 4.2).
Рисунок 4.2 – Склад фонду рідкісних видань за змістом
До інших видань в даному випадку належать видання з географії, художня та суспільно-політична література, бібліографічні посібники.
На особливість складу фонду впливають в першу чергу цільове призначення та характер інформації, що міститься в них. Саме ця ознака і зумовлює типологічний склад фонду. Більшу половину фонду рідкісних видань НТБ складає наукова література (55%). Наукові видання – це видання, які висвітлюють теоретичні чи експериментальні дослідження і служать першоджерелом для наукової роботи. В першу чергу це монографії, матеріали наукових конференцій, збірники наукових праць, автореферати дисертацій тощо. На другому місці – навчальні видання (28,8%).
Спираючись на «Інструкцію про порядок відбору рукописних книг, рідкісних і цінних видань з бібліотечних фондів до Державного реєстру національного культурного надбання», де зазначені основні групи документів для включення до Державного реєстру, слід відмітити, що до видань гражданського друку (шрифтом, який було введено в Росії для друкування книжок внаслідок проведеної 1708-1710 рр. Петром I реформи азбуки і друку) до1830 р., належить книга «Геогнозия или наука о горахъ и горныхъ породахъ» (1810) – код Гр. Книга видана в Санкт-Петербурзі, редактор – Севастьянов А., видання Імператорської Академії наук.
До українських видань, надрукованих українською мовою незалежно від території та будь-якою мовою на території сучасної України, до 1860 р., відноситься книга, видана у Львові в 1845 р. на польській мові «Badania w przedmiocie rzeczy przyrodzonych, w Galicyi, w krolestwie Polskiem, na Wolyniu i na Podolu» – код Укр.
Далі охарактеризуємо видання фонду рідкісних видань згідно інструкції, відібрані вибірково на основі експертної оцінки за такі періоди:
• українські (1861-1945 рр.) – код ЕОУ;
• російські (1831-1925 рр.) – код ЕОР;
• іноземні (1801-1900 рр.) – код ЕОІ.
До українських видань періоду 1861-1945рр. належить 107 назв документів (це 5,2 % від загальної кількості назв).
Цікавими для науковців є книги з хімії, фізики, геології, зварювання, ґрунтознавства. В основному це література, видана в Києві, Харкові, Львові, Бориславі, Одесі.
Викликають зацікавленість користувачів видання: Буштедт П.П. Автомат для дугового зварювання. Принцип роботи, будова та обслужування (1935); Патон Є.О. Опір зварних сполук при вібраційному навантаженні (1936); Шматько М.К. Кристалографія (1928); Махов Г. Грунти України. Нарис грунтів, методика дослідження, визначник грунтів, короткий нарис геології та рослинності України (1930) та ін.
З історії книги добре відомо, що в українських землях одночасно активно друкували книжки латинським шрифтом – польською, латинською мовами, зокрема, твори з природознавства, техніки, сільського господарства, медицини. Таким чином, видані друкарнями на терені України книги є українськими, незалежно від того, якою мовою вони надруковані. На пильну увагу книгознавців заслуговують і видання, що вийшли за межами України, але були призначені для українських читачів.
Заслуговують особливої уваги книги на українській мові, видані спілкою «Українського голосу» у м. Вінніпег (Канада). Цікавим є той факт, що Вінніпег став важливим духовно-культурним мегаполісом українських емігрантів початку ХХ ст. Практично з перших років свого проживання в Канаді українці відображали подробиці свого буття у пресі. Серед інших видань у 1910 році з ініціативи групи вчителів народної школи почав виходити і часопис «Український голос». Цей тижневик (з 1927-го року орган Союзу українців самостійників (СУС)), виходить як періодичне видання Української видавничої спілки «Тризуб». Часопис спочатку був трибуною радикальної української інтелігенції, пропагував програму самостійності України, підтримував український православний рух у Канаді; згодом став неофіційним органом Української греко-православної церкви Канади. Тим ціннішими є книги, видані видавничою спілкою «Українського голосу» в 20-30-ті роки ХХ ст. Це – повість І.Франка «Для домашнього огнища» (1920); «Деклямації» Т.2 част.3: I. На роковини першого листопада; II. На роковини самостійності й соборності України; III. На роковини Крут (1938); Шевченко Т. Кобзар: Вибір популярних віршів (1944).
Серед даної групи документів є видання на російській мові (37 книг). Переважно це книги, видані в Одесі, Харкові та Києві. Заслуговують на увагу наступні видання: Новые исследования и разработки в области АСУ в нефтяной и газовой промышленности: сб. науч. тр., – К., 1884; Бильтцъ Г.И. Примеры для упражнений по неорганической экспериментальной химии. – Одесса, 1908; Клоссовский А.В. Физическая жизнь нашей планеты на основании современных воззрений, – Одесса, 1908; Аппель П. Курсъ теоретической механики: в 2-х вып. – Одесса, 1912; Нечаевъ А.В. Кристаллография. – К.: Сотрудникъ, 1909; Перри Дж. Вращающийся волчок: публичная лекция. – Одесса, 1912; Герасимович Б.П. Вселенная при свете теории относительности. – К., 1925. Слід зазначити, що всі одеські примірники видані у видавництві «Mathesis», яке з 1904 по 1925 рік випускало досить цікаві книги. Деякі з них стали класикою, частина незаслужено забута. Об’єднує їх те, що всі вони раритети. З часів існування видавництва в деяких науках відбулися суттєві зміни. Проте ясність і доступність викладення виданих на ці теми книг допоможе краще зрозуміти і сам предмет, і його сучасний стан, а також історію пізнання.
З періодичних видань збереглися окремі номери «Бюлетеня українського районового геологорозвідкового управління» за 1929-1931 рр., «Збірника Інституту хемічної технології» (№№ 5-10 за 1938, 1939рр.); «Записки Інституту гірничої механіки», 1938; «Вісник Українського Відділу Геологічного Комітету» (1928).
Слід відмітити, що майже всі книги, які видані у Львові на польській мові, присвячені питанням мінералогії та геології. Найдавніші з них наступні видання: Dunikowski E.F. Rzut oke ne stosunki geolgiczne gelicyi, 1879; Rehman A. Wiek morza Srodziemnego, 1883; Zuber R. Studyja geologiczne we wschodnich Karpatach. – Lwow: Zwiazkowa Drukarnia, 1883.
Російські видання (1831-1925 рр.) нараховують 164 назви документів (8% від загальної кількості).
Досить унікальними виданнями цієї групи є «Материалы для минералогии России» (редактор Кокшаров Н.). В бібліотеці збереглися лише три частини (2-га частина видана 1856 року в Санкт-Петербурзі в типографії І.І. Глазунова; 3-тя - в Санкт-Петербурзі, 1856; частина 4 - Санкт-Петербург, 1862 р., в типографії Іосафата Огризка).
Викликають інтерес користувачів рідкісні видання: Циммерман В.А. Мир до создания человека или колыбель Вселенной (1865); Абихъ Г. Геология Армянского Нагорья (1899); Андрусов Н. Ископаемые и живущие Dreissensidae Евразии (1897); Бобылевъ Д. Курс аналитической механики. Ч 2 (1888); Вег Г. Логарифмически-тригонометрическое руководство (1890); Геология. Общий курс: Лекции проф. А.А. Иностранцева в 2-х томах (1895,1899); «Звездный атлас для небесных наблюдений / Мессер Я. (1891) та ін.
Є у фонді рідкісних видань унікальне видання, надруковане особливим шрифтом: Прикладная механика. Курс простых машин и передаточных механизмов (1896). Це лекції, читані в Інституті Інженерів Шляхів Сполучення Імператора Олександра I, в 1895-1896 академічному році Ад’юнктом П.К. Янковським. Книга віддрукована типо-літографією П.Є. Лобанова в Санкт-Перербурзі (шрифт рукописний).
З видань, що продовжуються збереглися «Записки императорского Санкт-Петербургского минералогического общества» – 6 примірників за 1903, 1904, 1905 (2 частини), 1906, 1907 рр. Більш чисельним (31 примірник) є «Отчетъ о состоянии и деятельности Геологического комитета в … году». Такі звіти збереглися вибірково з 1887 по 1923 р.
Найбільш поширені місця видання, це – Санкт-Петербург (Петроград), Москва. Рідше трапляються книги, видані в Томську, Новосибірську, Баку, П’ятигорську.
Незаперечно цікавою є інформація про типографії, які друкували книги на російській мові. Цей список вміщає досить велику кількість прізвищ книговидавців. Перерахуємо деякі з них. Це типографії М.М. Стасюлевича, К.Л. Риккера, І.І. Глазунова і К0, Іосафата Огризка, А. Якобсона, А.М. Мануйлова, М. Меркушева, Ю.Н. Ерліха, П.П. Сойкіна, І.Д. Ситіна, Р.Г. Шредера, В. Безобразова та ін.; а також типо-літографії К. Біркенфельда, П.Є. Лобанова, І. Трофимова, І.Н. Кушнерева і К. Викликають інтерес для науковців, дослідників і видання «Печатного двора», типографії «Арор» (Баку); Імператорської Академії Наук, видавництва М. і С. Сабашникових, І. Кнебель, О.Ф. Александрова, «Паровой Скоропечатни» П.О. Яблонського та видання книгопродавця Козьми Шамова.
Іноземні видання (1801-1900 рр.) нараховують у фонді рідкісних видань 32 назви (1,6% від загальної кількості).
Найстаріша книга фонду рідкісних видань належить саме до цієї групи документів (1804 р.). Переважають видання на польській та німецькій мовах, далі – на французькій, і лише одна книга на англійській мові – видана у Вашингтоні в 1892 році (Merrill G.P. Handbook for the department of geology in the U.S. National Museum. Part 1: Geognosy).
З іноземних рідкісних видань 43,7% висвітлюють питання природничих наук. Серед таких видань унікальним вважається багатотомне видання на польській мові «Rozprawy i sprawozdania z posiedzen». На жаль, збереглося вибірково лише 14 томів – з 1-го по 19-тий (1874-1889 рр.).
Майже третя частина даної групи документів (31,2%) – це видання з геології: Kner R. Leitfadenzum Studium der geologie mit Inbegriff der palaeontologie. – Wien, 1855; Rzut oka na ksztalt powierzchni Galicyi i Bukowiny. – Krakow, 1861 та ін.
Окремої уваги заслуговують книги з мінералогії (15,6%). Це книги Hauy H. Lehrbuch der Mineralogie (1810) та Brongniart A. Classification et caracteres mineralogiques des roches homogenes et heterogenes (1827).
У фонді є прижиттєве видання «Капіталу» Маркса К. та Енгельса Ф. (1867 р.) на німецькій мові, видане в Берліні видавництвом Dietz Verlag.
Географія місць видання даної групи документів наступна: Краків, Париж, Лейпціг, Відень, Бонн, Лозанна, Берлін, Вашингтон.
Аналіз використання рідкісних та цінних видань
Знання обсягу, складу та використання наявних документів фонду завжди було одним з найголовніших завдань бібліотеки. Вивчення використання фонду рідкісних видань дещо відрізняється від вивчення загального бібліотечного фонду. Якщо внаслідок аналізу вивчення загального фонду, бібліотекар має змогу з’ясувати, які видання слід вилучити з фонду і з якої причини; які видання необхідно поновити або збільшити кількість примірників, то рідкісні видання в першу чергу необхідно правильно і якісно зберігати та пропагувати незаслужено забуті і ті, які потребують активної популяризації.
Правила користування документами фонду рідкісних і цінних видань науково-технічної бібліотеки викладені у 4 розділі «Положення про фонд рідкісних і цінних видань НТБ ІФНТУНГ». Робота із виданнями даного фонду дозволяється тільки у читальному залі для професорсько-викладацького складу. Такі документи не підлягають ксерокопіюванню, скануванню, фотографуванню.
За період з вересня 2009р. по квітень 2010р. у відділі книгозберігання здійснювався збір інформації про видачу будь-якого примірника з фонду рідкісних видань. У спеціальному зошиті фіксувалися всі дані щодо цієї книговидачі: шифр розділу, автор та назва, рік видання. Проаналізувавши ці дані, можна зробити висновок, що даним фондом користуються викладачі, студенти, аспіранти, магістранти, дослідники, науковці, але не настільки активно. Можливо причиною є деяка специфічність даного фонду, тому необхідно знаходити нові шляхи пропагування рідкісних видань.
Результати дослідження показали, що найбільшим попитом користуються видання з геології та гірничої справи (добування нафти, видобуток рідких і газоподібних мінералів) – по 18,2%. На другому місці – література розділу 621.791 – З’єднання матеріалів. Обробка та остаточна обробка поверхні. Зварка (16%) ; на третьому – 53 Фізика (13,6%).
Результатом дослідження фонду рідкісних видань став випуск науково-допоміжного бібліографічного покажчика «Рідкісні та цінні видання у фондах науково-технічної бібліотеки (1804-1945)» (1113 бібліографічних описів), який розрахований як на професорсько-викладацький склад, науковців, студентів, так і на всі категорії користувачів, які цікавляться історичним розвитком природничих та технічних наук.
Структура друкованого каталогу складається з основної частини та низки допоміжних покажчиків. В основній частині матеріал розташовується за тематичними рубриками (Математика; Фізика; Хімія; Геологія; Гірнича справа та ін.). В рубриці – за хронологією видань, а в межах одного року – за алфавітом авторів і назв. Різноаспектному розкриттю змісту сприяє розгалужений науково-допоміжний пошуковий апарат, який містить покажчики, що значно збагачує видання та підвищує його інформативність:
- іменний (авторів, укладачів, редакторів тощо);
- покажчик друкарень, видавничих організацій та установ, видавців і видавництв;
- покажчик місць видань творів друку.
Для більш ефективного користування допоміжними покажчиками кожному з них передує невеликий вступ, що розкриває принципи побудови каталогу та його особливості.
Вивчення рідкісних та цінних видань спроможне збагатити як книгознавство, так і бібліотекознавство, і бібліофілію, оскільки вводить у обіг масив найцікавіших, інколи унікальних даних.
