9 листопада 1997 року, за ініціативою громадських організацій та, враховуючи роль української мови в консолідації українського суспільства, Президент України підписав указ про щорічне святкування Дня української писемності та мови. З нагоди відзначення цієї знаменної дати зі студентами Інституту інженерної механіки була проведена літературно-поетична світлиця.
«О мово рідна! Їй гаряче
Віддав я серце недарма…
Коли ж народилася мова? Тоді, коли народилося людство. У співі вітрів, в мелодіях морських хвиль, у весняних щебетаннях птахів, у літньому розмаїтті квітів. Мова - це великий дар природи, це найдорожче, що є у кожного народу.
Упродовж віків українське слово живило душу, вчило бути чесним, любити свій край. У рідній мові закарбоване минуле нашого народу.
Сучасна українська мова є нашим багатовіковим надбанням.
«В мові наша стара й нова культура, ознака нашого національного визнання… І поки живе мова – житиме й народ, як національність…»
(І. Огієнко).
Ми є носіями української мови, всього того багатства, яке дісталося нам із минулих поколінь. Наше завдання – берегти цей неоціненний дар, примножувати його, не засмічувати чужими і грубими словами, не забувати, щиро любити…
Доповненням до заходу стала книжково-ілюстративна виставка.
А також запрошуємо всіх бажаючих на абонемент художньої літератури (к.22, 2 пов.) до перегляду друкованих видань тематичної книжкової виставки « Слово наше рідне, слово українське. »
Ти, рідна мово, - скарб від Бога,
Жива в народу на устах;
В майбутнє сонячна дорога
І наша гордість у світах
Дмитро Білоус
