Най кат жене, а ви любіть
Свою окрадену родину,-
Й за неї сили до загину
І навіть душу положіть!
М. Старицький
14 грудня виповнюється 175 років від дня народження Михайла Старицького.
Поет і драматург, прозаїк і перекладач, організатор театральної справи в Україні, громадський діяч і видавець. Він був одним із тих невтомних трудівників, чиєю подвижницькою працею підтримувалась українська національна культура.
Головною справою Старицького стали театр і драматургія. Свою драматургічну діяльність він розпочав інсценізацією творів М. Гоголя «Різдвяна ніч», «Тарас Бульба», «Сорочинський ярмарок». Знаменита оперета «За двома зайцями» написана за комедією «На кожум’яках» П.Мирного, «Крути та не перекручуй» за п’єсою «Перемудрив» П.Мирного та інші. Проте головну роль у розвитку українського народного театру відіграли насамперед драматичні твори самого письменника: «Як ковбаса та чарка, то минеться й сварка» (1872), «Не судилось» (1887), «Ой не ходи Грицю та на вечорниці» (1887) та інші. Серед майже тридцяти п’єс Старицького, третина стали улюбленими народними творами та зберегли свою популярність дотепер.
У 1883 році Михайло Петрович очолив першу українську професійну трупу, до складу якої входили актори: М. Садовський, М. Заньковецька, П. Саксаганський, І.Карпенко – Карий та інші. Поява професійного театру в Україні стала явищем загальнонаціональним. Менше ніж за рік трупа завоювала славу незрівнянної та супроводжувалась схвальними рецензіями в пресі, захопленими оцінками глядачів. Незважаючи на заборону, український театр розвивався, прагнув розбудити глядача, підняти з колін, замислитись над власним життям.
Протягом усього життя М. Старицький займався поетичною творчістю. Любов до рідного краю, заклик до боротьби за кращу долю – головні теми віршів «До України»,«Поклик до братів-слов’ян», «Гетьман», «До молоді». Всім відомі такі поезії як «Виклик» («Ніч яка, Господи, місячна, зоряна!»), «Туман хвилями лягає», що стали улюбленими народними піснями.Великим вкладом у розвиток ураїнської літератури були переклади Старицького російських та зарубіжних поетів: Гоголя, Крилова, Пушкіна, Міцкевича, Гюго, Шекспіра та інших. Одночасно письменник перекладав поезії Л. Українки, Є. Гребінки, А.Кримського російською мовою. Цими перекладами він довів здатність української мови відтворювати високі художні зразки та спростував зверхнє применшення її естетичних можливостей.
У 1894 році Російська академія призначила письменнику персональну пенсію «За літературні праці рідною мовою».
До ювілею з дня народження М. Старицького на абонементі художньої літератури
(к. 22, ІІ пов.) організована книжкова виставка «Моя Україно! Як я тебе любив». Ви зможете ознайомитись з життям та творчістю славного українського письменника.
