Це – матері мова. І звуки твої
Люблю, наче очі дитини…
О мова вкраїнська!.. Хто любить її,
Той любить мою Україну.
В. Сосюра
Мова — це велике національне надбання, коштовний скарб із могуття інтелекту і криці моралі, це пісня душі, покладена на слова. У ній досвід, мрії і сподівання мільйонів людей, об'єднаних в єдине ціле — народ. Українська мова функціонує як національна мова українського народу в Україні. Поза її межами наша мова в усній формі поширена в Росії, Молдові, Білорусі, Казахстані. Крім того, українською мовою користуються українці в Польщі, Чехії, Словаччині, Румунії, Сербії, Хорватії, Угорщині, США, Канаді, країнах Латинської Америки, Австралії.
Ознаки української мови фіксуються в пам'ятках, починаючи з найдавніших джерел, датованих XI ст. Існує два погляди на зародження і розвиток української мови як окремої слов'янської: українська мова виникла після розпаду давньоруської мови, у XIV cт.; безпосереднім джерелом української, як і інших слов'янських мов, виступає праслов'янська мова, розпад якої розпочався в VII ст.
Сучасна українська літературна мова пов'язується з конкретною датою – виданням «Енеїди» Котляревського у 1798 році. Знаменита поема стала першим друкованим твором, написаним живою народною мовою, всупереч тогочасній традиції користування книжною українською мовою у писемній практиці, конкретні сфери якої, зокрема книгодрукування, поступово зводилися нанівець заборонами на українське слово, розпочатими Петром І. Ще одна дата – 1840 рік, коли вперше було видано твори Т. Г. Шевченка, можна вважати доленосною: з того часу українська літературна мова стала на важкий, але плідний шлях розвитку і нормативної стабілізації. На цьому шляху були і перепони, і заборони.
Ну що б здавалося, слова?
Слова та голос.
Більш нічого.
А серце б'ється, ожива,
Як їх почує...
Почути барви нашої мови та спробувати осягнути її багатство мали змогу студенти І курсу Інституту гуманітарної підготовки та державного управління на читацькій конференції «О, мово рідна! Золота колиско…» (до Дня української писемності і мови). Розпочався цей захід поетичними творами «Мова України» та «Як не любити рідну мову». Також студентам була надана історична довідка про День української писемності і мови як державне свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. Встановлене воно було 9 листопада 1997 року Указом Президента № 1241/97 «Про День української писемності та мови» на підтримку «ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства». Крім того, було зачитано ряд поезій про нашу мову, які стали доказом її чарівності та вишуканості. Згадали і про історію її виникнення. Також акцентувалася увага на чистоті і правильності нашої мови, що залежить від кожної людини.
Студентська молодь повністю погодилася із словами М. Рильського, який сказав: «Мова – втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її. Борімося за красу мови, за правильність мови, за приступність мови, за багатство мови». Важливим доповненням до читацької конференції стала літературно-художня виставка «Веселкова наша мова», на якій була представлена різнопланова література, що розкривала важливість та різнобарвність нашої мови.
