Та сніг розстав.
Понад байраком
Блакить і сонце знов…
Лише в житах ростуть не маки –
Цвіте юнацька кров.
А вітер їх довкруг рік-річно
Збирає в пишний жмут,
Плете з квіток легенду вічну
Про чин героїв Крут.
М. Верес
Ці віршовані рядки українського поета М. Вереса присвячені трагічній події 29 січня 1918 року. Рівно 100 років тому, після створення Української Народної республіки, більшовики почали агресію проти молодої української держави. Під час наступу більшовицьких військ на Київ обороняти важливий залізничний вузол – станцію Бахмач вийшли юнаки військової школи ім. Богдана Хмельницького та складений із київських студентів і гімназистів, так званий Студентський курінь.
Не маючи військового досвіду, проте, сповнені віри, пішли у бій. Вони не боялись смерті, хоч сили ворожої армії переважали. Сформовані наспіх українські частини були розгромлені біля станції Крути на Чернігівщині.
Але ворог не врахував головного – духу наших воїнів. Крути та Бахмач – дві маленькі залізничні станції стали вічними символами незламності захисників України.
Завдяки бою під Крутами окупацію Києва було затримано, що дало змогу на переговорах у Брест-Литовську домогтися визнання УНР.
На спомин про самопожертву під Крутами в читальному залі періодичних видань та іноземної літератури (32к. ІІІ пов.) організовано книжково-ілюстративну виставку “Герої Крут: незламність духу української молоді”, що стверджує славну і трагічну сторінку української історії.
Пам’ятаймо і згадуймо в цей день не тільки Героїв Крут, а й усіх воїнів, що віддали своє життя за Україну.
