В Україні і світі відзначають День Матері

mother1.jpg

Воно приходить до нас щороку, сонцесяйне, заквітчане і дуже щире – Свято Матері. Приходить у другу неділю травня, коли сонце своїм промінням зігріває весняну землю, коли природа оживає і дарує свої неповторні барви. Все це нагадує, що настав час привітати найдорожчу людину у світі – матусю. Не треба приховувати в цей день добрих слів, не треба соромитися чистих сліз вдячності. Треба зібрати їх у щирий віночок подяки нашим матерям.

Велика чарівна країна, з якої приходять усі люди, та в яку ніколи не можна повернутись назад, зветься Дитинством. І дарує нам в тій країні тепло й ласку найдорожча людина – Мама. Це вона береже, пестить, виховує свою дитину. Її любов має початок, та не має кінця. Тому кожний з нас з дитинства несе в своїй душі єдиний і неповторний образ – образ своєї мами, яка все зрозуміє, простить, завжди пожаліє і буде самовіддано любити незважаючи ні на що.

Щастя й краса материнства в усі століття оспівувалися кращими художниками і поетами. І невипадково – від того, наскільки шанована в державі жінка, яка виховує дітей, можна визначити ступінь культури й благополуччя суспільства. Щасливі діти ростуть в дружній родині й під опікою щасливої матері.

У багатьох країнах світу відзначають День матері 13 травня. В Україні – цей день відзначається в другу неділю травня відповідно до Указу Президента України від 10 травня 1999 року № 489/99.

Історія свята така: у 1908 році молода американка Анна Джервіс з Філадельфії виступила з ініціативою вшановування матерів у пам’ять про свою матір, яка передчасно померла. Анна писала листи до державних установ, законодавчих органів, видатних осіб із пропозицією один день у році присвятити вшануванню матерів.

Її старання увінчалися успіхом – в 1910 році штат Вірджинія перший визнав День Матері як офіційне свято. Хоча по суті це – свято вічності: з покоління в покоління для кожного мама – найголовніша людина.

В Україні День матері святкували з 1929 року. Ініціатором впровадження Дня матері була Олена Кисилівська, редактор тижневика «Жіноча доля». Але з часом про це свято було забуто, і лише в 1999 році згадали про нього. В 2013 році День матері ми святкуємо 12 травня.

З нагоди цього свята зі студентами Інституту інженерної механіки відбувся літературно-мистецький вечір «Мамо рідна, хай святиться ім’я твоє». Присутні мали змогу ознайомитися з художніми творами класиків української поезії, в яких оспівується образ Матері.

В цей день ми від усієї душі вітаємо дорогих мам з їх святом. Хай світлом і добром відгукуються в душах дітей ваші нескінченні турботи, терпіння, любов і відданість. Для вас, любі матусі, найкращі квіти, найщиріші побажання, найніжніші поцілунки!

Ярослав Ткачівський

ДЕНЬ МАТЕРІ

Такий погідний час оцей травневий,
невинним цвітом повниться земля,
Всміхнулось сяйво зелен-руті й дневі,
й усіх нас ласка Божа звеселя.

Воскресло свято в день оцей травневий,
весніють в душах матерів сади...
Сховаю щем свій: люба ненько, де ви?
Промінчиком з небес зійдіть сюди...

Блаженний днесь, благословен Всевишнім,
бо дітям мама — пісня золота.
Дзвенить сльоза, в ній спогади колишні,
де кожна мить — Голгофи висота.

Василь Симоненко

Матері

В хаті сонячній промінь косо
На долівку ляга з вікна...
Твої чорні шовкові коси
Припорошила вже сивина.
Легкі зморшки обличчя вкрили -
Це життя трудового плід.
Але в кожному русі - сила,
В очах юності видно слід.
Я таку тебе завжди бачу,
Образ в серці такий несу -
Материнську любов гарячу
І твоєї душі красу.
Я хотів би, як ти, прожити,
Щоб не тліти, а завжди горіть,
Щоб уміти, як ти, любити,
Ненавидіть, як ти, уміть.

Віктор Геращенко

Мамо моя рідна і єдина

Мамо моя рідна і єдина,
Ластівко добра і теплоти,
Я для тебе був і є дитина,
І для мене найдорожча ти.
Доки в грудях буде серце битись,
Втратити тебе я так боюсь.
Я на тебе хочу надивитись,
За здоров’я Богу помолюсь.
Скільки ти зазнала горя й муки
У своєму нелегкім житті!
Я цілую ці дбайливі руки,
Мозолисті, вмілі, золоті.
Хай поля-лани зерняться житом
І вруняться колосом без меж,
Скільки я на світі буду жити,
Ти в моєму серці не помреш!
Доки в грудях буде серце битись,
Втратити тебе я так боюсь.
Я на тебе хочу надивитись,
І чомусь ніяк не надивлюсь.

Віктор Геращенко

Моїй матері

Виглядай мене, мамо,із далеких доріг.
Знай, що пізно чи рано я вернусь на поріг.
Обійму міцно-міцно горем згорблений стан,
Задивлюсь в твої очі, розцілую вуста.
Жаль, що зцілить не зможу ран глибоких душі.
Про одне тебе прошу - ти себе бережи.
Виглядай мене, мамо, болем серце не край.
Я на крилах нестимусь у наш сонячний рай.
Через хащі і морок, перешкоди й біду -
Все здолаю, все зможу, а до тебе прийду.
Чебрецеве повітря, споришеві стежки,
Я до вас першим вітром прилечу навпрошки.
Чую пісню дитинства з дорогого села,
Звідкіля мене доля у світи повела.
В снах вже маряться квіти у дворі під вікном,
Добротою повиті й материнським теплом.
Оживе біла хата, скресне піснею гай,
Тільки б ти не хворіла…
Вже лечу - зустрічай.