Від громадянина України – до громадянина Землі

ukr02.jpg
Ми, народ, що вийшов із неволі,
клянемось в благословенну мить
стати рівним у народів колі,
на свободі й для свободи жить!
(Дмитро Павличко)

Шістнадцять років тому відбулася подія, що стала виявом вищої волі українського народу, фундаментальним закріпленням його історичного вибору, його споконвічного прагнення – жити в суверенній, соборній, демократичній, соціальній, правовій державі. За історичними мірками наш Основний Закон – зовсім молодий документ, але корені його глибокі, як глибокими є корені української нації. У цей день ми віддаємо данину поваги символам держави, що пройшли довгий героїчний шлях.

Україна має власне джерело, з якого належить черпати основні ідеї правової держави. Цим джерелом є Конституція Пилипа Орлика, яку слід оцінювати не лише як юридичне досягнення, а як доказ зрілості української політичної думки того часу.

Закладена в Конституції П.Орлика ідея поділу влади на законодавчу, виконавчу і судову знайшли втілення в Конституції України.

Важливу роль у розвитку української суспільно-політичної думки відіграло Кирило-Мефодіївське товариство. На українській політико-правовій платформі грунтувалися праці Михайла Драгоманова, що створив концепцію суспільства, в основі якого лежала ідея асоціації гармонійно розвинених особистостей. Спадкоємцем політико-правових концепцій кирило-мефодіївців, Михайла Драгоманова став Михайло Грушевський.

У посттоталітарному суспільстві основний державотворчий процес в Україні відбувається з урахуванням раніше набутого історичного досвіду і традицій.

Поступ українського народу до утвердження суверенної і незалежної держави завершився днем прийняття нової Конституції України – 28 червня 1996 року. У прийнятій Конституції зазначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною і правовою державою, а носієм і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Право змінювати конституційний лад належить винятково народові і не може бути прерогативою держави, її органів або посадових осіб.

Прийняття нової Конституції України було центральною політичною подією за усі п’ять років існування української державності. За своєю історичною значущістю вона може бути прирівняна лише до всеукраїнського референдуму 1991 року, на якому народ проголосував за державну незалежність. Саме після прийняття власної Конституції Україна стала у світі легітимною державою.

Конституція України створена для людей і на благо людей. Будуючи нову незалежну державу, кожен із нас є творцем її історії, отже Основний Закон відкриває можливості реалізації прав і свобод людини.

«Від громадянина України – до громадянина Землі» – саме під такою назвою організована інформаційна тематична виставка в читальному залі періодичних видань та гуманітарної літератури № 1, література якої розміщена у двох розділах: «Утвердження української державності» та «Права людини і верховенство права».
Користувачі мають змогу ще і ще раз перегорнути сторінки важливих історичних документів: «Конституції України», «Декларації про державний суверенітет», ознайомитися з новою навчальною літературою даної тематики. Для всіх, хто цікавиться питаннями історії правознавства в Україні, радимо звернути увагу на книги Чапуги С.М. «Історія державностей в Україні», І.Я.Терлюк «Історія держави і права України», Журавльова Д.В. «Мазепа: людина, політик, легенда», М.Грушевського «Хто такі українці і чого вони хочуть», «М.Драгоманов: доба та ідеї». На особливу увагу заслуговують оригінальне видання з яскравими ілюстраціями – фотоальбом «Україна», виданий Центром українознавства КНУ ім. Шевченка та популярний історичний нарис «Державний гімн України». Акцентуємо увагу користувачів на академічному виданні, що недавно поповнило фонди нашої бібліотеки, «Пакти і Конституції» Української козацької держави» (Львів : Світ, 2011). Для оформлення використано, зокрема, спеціально створені для даного видання рукописні шрифти, стилізовані під козацький скоропис. Це оригінальне видання, де відтворені факсимільним методом усі відомі на даний час документи Конституцій 1710 року. Публікація цієї визначної пам’ятки вітчизняної політико-правової думки раннього нового часу супроводжується археографічною передмовою, лінгвістичним аналізом, науковим коментарем.
Найновіші актуальні матеріали представлені статтями з періодичних видань «Право України», «Вісник Академії правових наук», «Університетські наукові записки», «Підприємство, господарство, право», «Аудиторія», «Віче» та ін.

Запрошуємо всіх бажаючих відвідати читальний зал періодичних видань та гуманітарної літератури №1 (к.№32,ІІІ пов.) та ознайомитися з матеріалами виставки.