Бурхливий розвиток промислового виробництва, хімічної промисловості та господарської діяльності в ХХ ст. привели до загострення екологічної кризи. Зміни навколишнього середовища мають негативний вплив на генетичний фонд, демографічні процеси та загрожують існуванню суспільства. Також до серйозних екологічних наслідків призвела російська війна проти України - це забруднення підземних вод та повітря, знищення заповідників, лісові пожежі, підвищення радіаційного фону тощо.

Повномаштабне вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 р. вже завдало та продовжує завдавати величезної шкоди людям та інфраструктурі населених пунктів, де тривають бойові дії. Оцінити вплив на довкілля неможливо, але зрозуміло, що чим довше триватиме війна, тим більше збитків вона завдасть в майбутньому.
Російські війська створюють не тільки техногенні та екологічні катастрофи, вони руйнують також і всі природні території.
З нагоди Всесвітнього дня Землі та Дня довкілля в читальному залі наукових та періодичних видань (ІІІ пов., к.33) організована тематична книжково-інформаційна виставка «Не руйнуй гармонії земної» та віртуальна бесіда-роздум «В долонях Всесвіту – наша Земля». Представлений матеріал знайомить із проблемами довкілля нашої країни в цей нелегкий час.

29 вересня виповнюється 175 років від дня народ ження Івана Карпенка-Карого (Івана Карповича Тобілевича).
Він був одним із засновників українського театру, визначним артистом та великим драматургом, якому немає рівних в українській літературі. Найповніше І. Карпенко-Карий реалізував себе в жанрі комедії, а його п’єси «Мартин Боруля», «Сто тисяч», «Хазяїн» стали класикою світової драматургії. Залишив нам у спадок вісімнадцять п’єс, які не втратили актуальності і в наш час.
Більше дізнатись про життя та творчість великого митця ви зможете на абонементі художньої літератури (к. 22, ІІ пов.).

Усьому світу відомо про злочини тоталітарного комуністичного режиму. Репресіями, переселеннями та голодомором встановлювали диктатуру над українським народом. Весь цей час йшла запекла боротьба за збереження культури, мови, української нації. В цій боротьбі Україна втратила близько 100 мільйонів населення, серед яких люди різних професій і статусу.
Ознайомитись з скорботними сторінками української історії ви зможете на абонементі художньої літератури, де організовано виставку-пам’ять «Правда через роки». Виставка містить архівні матеріали, спогади очевидців та художні твори.

19 вересня виповнюється 60 років одній з найвідоміших письменниць сучасної української літератури, лауреату Шевченківської премії та громадському діячу Оксані Забужко. Пишаємось тим, що ім’я нашої сучасниці доповнює плеяду яскравих українських імен, серед яких Леся Українка, Ганна Барвінок, Христя Алчевська, Ліна Костенко.

У другу неділю вересня в Україні відзначають День працівників нафтової, газової та нафтопереробної промисловості. Це свято людей, які присвятили себе нелегкій, але важливій справі – розбудові енергетичної системи держави, без стабільної роботи якої неможливо уявити благополучне життя країни.

29 років тому відбулася подія, що ознаменувала початок нової ери в історії нашої держави: 24 серпня 1991 р. на політичній карті світу з'явилася нова незалежна держава – Україна.

Прагнення стати не тільки освіченою, а й сучасною людиною не може здійснитися без вивчення філософії, яка завжди була джерелом віковічних питань людського духу щодо смислу життя та смерті. Філософія – це та сфера людського знання, яка є не тільки атрибутом цивілізації і культури, а й тією духовною силою, своєрідним “інтелектуальним магнітом”, до якого прагне кожна особистість.

Архітектура України вирізняється багатогранністю та різноманітністю стилів, є неповторною, унікальною і налічує тисячі років становлення. До наших часів збереглося безліч красивих старовинних будівель, які можна побачити в більшості міст країни. Історія храмового будівництва на території України почалась ще в ІХ столітті в епоху Київської Русі, тому фахівці вважають, що наша архітектура «озвучена дзвонами».

Для молодої держави Основний Закон, прийнятий Верховною Радою України 28 червня 1996 р., став символом консолідації Українського народу в розбудові країни як суверенної і незалежної, демократичної, соціальної та правової. Таке ставлення до Конституції відповідає загальносвітовим тенденціям утвердження конституцій як найбільш шанованих і важливих правових цінностей сучасності. Адже, лише держава, що має досконалу демократичну конституцію, отримує стабільність розвитку своєї внутрішньої політики і визнання на міжнародній арені.