Пилип Орлик та його Конституція

«Ця конституція, в якій гармонійно
поєднано інтереси гетьманату,
старшини як провідної верстви України,
та Запоріжжя, як її військової сили, була
в той же час маніфестом державної волі
української нації перед цілим
культурним світом. Гетьманування
Пилипа Орлика пройшло поза
Україною, але в боротьбі за її
незалежність».
Н. Полонська-Василенко

Пилип Орлик – державний і політичний діяч, дипломат, полководець, публіцист, поет, полеміст, автор першого у світі конституційного твору – основного, найголовнішого закону держави, який виступає як джерело права, - без сумніву, належить до найбільш яскравих постатей не лише української, а й загалом європейської історії першої половини ХVІІІ ст. Людина, наближена до легендарної особистості епохи – гетьмана І. Мазепи, людина, що вільно спілкувалася з правителями багатьох країн Західної та Центральної Європи, турецькими султанами і кримськими ханами, що тримала у руках важелі європейської дипломатії, велична за своїми замислами і трагічна за своєю долею, - таким постає український гетьман у спогадах та листуванні сучасників, зі сторінок документальних джерел, у зразках епістолярної спадщини, працях не одного покоління науковців.

socrat2.jpg

Детальніше познайомитися із постаттю П. Орлика студенти нашого університету мали можливість за допомогою історико-патріотичного калейдоскопу «Пилип Орлик і перша конституція» (до 345- річчя від дня народження), який був проведений у гуртожитку №3. На цьому заході висвітлювались сторінки життєвого шляху гетьмана та його внесок у державотворення України. А також було детально охарактеризовано текст та структуру Конституції Пилипа Орлика. Крім того, студенти мали змогу познайомитися з усіма параграфами цієї Конституції та проаналізувати їх.

У кінці заходу зробили висновок, що в літописі доль українського народу однією із найславетніших і найсумніших сторінок була спроба гетьмана Орлика дати своєму народу не світле майбутнє, а світле сьогодення, і зробити це не на крові, а цивілізаційним шляхом демократії та закону, загальної злагоди та добробуту.