Місто на межі двох епох

7 травня Івано-Франківськ буде відзначати День міста. Своїми коріннями історія Франкового міста сягає далекого 1662р., коли воно було військовим укріпленням. У той час Станіславській фортеці відводилася роль військової опори в закріпленні польського панування у Галичині. Поступово військова фортеця, збудована в межиріччі Бистриць, перетворюється (з проголошенням у 1662 році статусу міста) на торговий, ремісничий і культурний центр Прикарпаття. 14 серпня 1663 року польський король Ян ІІ Казімєж юридично підтвердив надання місту Станиславову Магдебурзького права і затвердив герб міста.

socrat2.jpg

В період австрійського панування Станіславів був окружним і повітовим центром Галицько-Волинського королівства. Під час діяльності Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР) місто у 1919 році впродовж 4,5 місяців було її столицею. Відразу ж після возз'єднання західноукраїнських земель з УРСР, 4 грудня 1939 року, воно було проголошено обласним центром Станіславської області.

У 1962 році, після відзначення 300-річчя міста, його було перейменовано на честь видатного письменника та громадського діяча Івана Франка, який неодноразово тут бував, мав добрих друзів, писав і читав свої твори.

Взагалі, історія міста багата і захоплива. Якщо взяти сьогодення, то змінилась його архітектура, строкатість населення, відкрились нові навчальні та громадські заклади та самі люди стали іншими. Все більше чується гасло "Івано-Франківськ - це європейське місто".

socrat2.jpg

З нагоди відзначення цього свята відбулось засідання у рамках клубу за інтересами «Діалог» під назвою «Місто на межі двох епох». Для участі запросили відомих краєзнавців Прикарпаття: Наталю Храбатин, Василя Романюка та Михайла Косило. А також студенти (гр. МВТ 15-1, ПБ 15-1) взяли участь у цьому засіданні. Вони з великим захопленням слухали про традиції та звичаї, які були у довоєнному Івано - Франівську, про Чорну (Надвірнянську) і Золоту (Солотвинську) Бистриці, про родоводи відомих франківчан та публікації старовинних газет. Історію творять люди, тому, потрібно знати своє минуле, берегти і примножувати ці надбання.