Крути – і сум, і біль, і вічна слава України

Щороку 29 січня український народ вшановує пам’ять молодих борців за волю, полеглих на залізничній станції Крути. Ця битва стала символом героїзму та відданості Українській державі та національній ідеї. На початку січня 1918 року більшовики оголосили загальний наступ на Україну і вже через кілька днів встановили контроль майже на всьому Лівобережжі та почали просуватись на Київ. За таких умов 22 січня Центральна Рада Четвертим Універсалом проголосила незалежність Української Народної Республіки.

У той важкий і грізний час на оборону молодої Української держави стали лише невеликі частини ідейних борців,серед яких студенти сформованого куреня Січових Стрільців та учні вищих класів гімназій і шкіл Києва. Саме ці юні захисники вступили в бій з 6-тисячним більшовицьким військом на станції Крути, що на Чернігівщині. Майже всі вони загинули, так як сили були надто нерівні, але цей бій затримав ворога на чотири дні. Таким чином добровольці змогли утримати столицю на час, необхідний для укладення Брест-Литовського миру, який на міжнародному рівні означав визнання української незалежності.

На похованні в Києві біля Аскольдової Могили голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський назвав загиблих юнаків героями,а молодий Павло Тичина присвятив їм вірш «Пам’яті тридцяти». Ми повинні пам’ятати історичне минуле своєї країни та борців за її незалежність. Битва під Крутами – одна з визначних сторінок нашої історії, а подвиг студентів-крутян став символом мужності та беззастережної любові до рідної Батьківщини. Вони захищали українську державність, поклавши на її вівтар найцінніше – власне життя.

kruty2021.jpg