Фантомний біль... Плач, Україно, плач!
Вогнем тобі пече поліська рана,
Бо знов весна – безпам’ятна неначе,
В жалобі, а немов до шлюбу вбрана.
Шовкошитний В.
26 квітня 1986 рік в пам’яті українського народу цей день чорнобильського лиха, болю, суму і забути це, і викреслити із нашої пам’яті неможливо.
В ночі 26 квітня 1986 року на Чорнобильському реакторі №4 прогримів вибух, і кілька сотень працівників та пожежників намагалися загасити пожежу, що не припинялася протягом 10 днів. Реактор був повністю зруйнований і в довкілля було викинуто величезну кількість радіоактивних речовин.
Визначити масштаби катастрофи та її впливу на здоров'я людей важко досі - тільки від раку, що розвинувся в результаті отриманої дози радіації, померли сотні тисяч людей. Прип'ять і навколишні села ще кілька століть будуть небезпечними для проживання.
Чорнобиль! Це був час випробування людей на стійкість. Чорнобиль цілком обгрунтовано називають однією з найбільших трагедій ХХ століття, порівнюючи з терором часів громадянської війни та сталінізму, двома Світовими війнами, Голодомором, Голокостом… В той же час не можна не помічати її відмінностей з будь-якою іншою трагічною подією. Як витоки, так і наслідки Чорнобильської катастрофи складні для осмислення. Це той випадок, коли ми переживаємо, намагаємося усвідомити і подолати катастрофу, що не вкладається у звичні поняття, сформовані впродовж тисячоліть людської історії.
З нагоди 32-ої річниці Чорнобильської катастрофи зі студентами університету групи ІПОм-17-1, 2, КІм-17-1, 2 проведено урок-реквієм , під час якого студенти згадали про ті трагічні події, які відбулися у квітні 1986 р., вшанували тих, хто не шкодуючи свого здоров`я та життя заслонили собою світ від радіаційної хвилі. Студентам було запропоновано переглянути книжково-інформаційну виставку «Пече вогнем поліська рана…».
